Прабог, творець Всесвіту й людського роду. Род згадується у Велесовій Книзі: “І тут у Сварги перші Пращури молили: в Роду і Рожаниць – джерело (криницю) випросили, а у Дуба – частку хліба нашого”.
Род – духовна енергія пращурів, що перебуває в Сварзі, дарує життя людям, звірам, птахам, дає родючий дощ полям і городам, посилає людині долю. Род єднає всі покоління: померлих пращурів, їхніх живих нащадків і майбутні ще ненароджені гілки родів, тобто він є зміцнювальним ядром народу (нації) – зв’язком минулого, теперішнього та майбутнього,
Рода вшановують на другий день зимового сонцестояння; здійснюють “рождественноє волшеніє”, що означає віщувати за зірками майбутнє родів (“родословіє”).
У давні часи наші пращури цього дня читали “Рожденник – книгу, в которій указані добриє і злиє дні і часи і вліяніє їх на судьбу нарождающихся младенців”, тобто за давніми “чарівниками” книгами намагалися віщувати дитині долю. Цього дня також поминають померлих і вшановують старших родичів та батьків (батька і матір, тобто тих, хто народив).
Колись побутувало
Родобог – народжений Богом; жрець святині Роду, за аналогією до Миробог, Дажбог.
Род тотожний з Богом Отцем – Сварогом, який оберігає наш український народ.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)