Для багатьох поколiнь юних читачiв цей роман став настiльною книгою, його екранiзували багато разiв, до останнього часу пiдлiткiв приваблювали iгри “у Робiнзона”, спроби пройти його шлях, випробувати свої сили у екстремальних ситуацiях.
Самотня людина на одинокому островi нiби повторює весь шлях, пройдений людством: мисливець, землероб.
Пiзнiше, коли на островi з’являється П’ятниця, – рабовласник i, нарештi, хазяїн маленької колонiї. З подробицями, точними цифрами, автор розгортає перед нами iсторiю зусиль свого героя.
Усi позитивнi
Труднощi та небезпека пiдстерiгають його на кожному кроцi – сонце спалює його першi посiви, птахи i звiрi розтягують зерно, слiд людоїда на пiску нагадує про можливий жахливий кiнець. Та Робiнзон не падає духом, вiн твердо оцiнює кожну небезпечну ситуацiю i своєчасно запобiгає їй, його сильнi руки i практичний розум творять чудеса. Захоплююча розповiдь героя про робiнзонаду
Уперше в лiтературi тема працi стала центральною у великому художньому творi, вперше так голосно прозвучала вiра в людину, її творчi можливостi, силу розуму та рук.
Роман було написано у XVIII ст., коли була популярною iдея “природної людини”: повернення її до природи, розкриття у характерi людини нормальних, природних рис. Це протиставлялось тодiшньому панству – дворянам, з їх надмiрними уявленнями про себе, про свої права.
Саме трудовий подвиг Робiнзона принiс роману Д. Дефо свiтову славу. Вiн цiкавий та пiзнавальний для дiтей. Недарма один iз письмен никiв i фiлософiв XVIII ст.
Жан-Жак Руссо вважав, що це перша книга, яку слiд прочитати пiсля букваря кожнiй дитинi.