ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ
Роберт БЕРНС 1759-1796
Тарас Шевченко
Щороку 25 січня мешканці Шотландії готують святкову вечерю (її називають Bums Night), яку присвячують національному поетові Шотландії – Робертові Бернсу. Люди всією країною відзначають день народження патріота, чий заклик “Гей. шотландці!” сповнює гордістю серце кожного, хто любить свою Вітчизну й пишається її традиціями. Роберт Бернс – поетичний голос Шотландії, яка майже два тисячоліття відстоювала незалежність.
Роберт Бернс народився і виріс у с. Аллоуеї біля
Тітонька Бетті, яка жила в родині, ознайомила племінників із давніми віруваннями й традиціями шотландців.
Незважаючи на значні перерви в
Краса природи дарувала поетові натхнення та розуміння сенсу людського життя, яке він уявляв собі в образі ячмінного колоса. Поетичні твори юного Бернса вразили його співвітчизників щирістю почуттів і ритмами народної творчості. Митець узяв їх із пісень і балад свого народу й подарував усьому світові.
Перша збірка поета “Вірші на шотландському діалекті” (англ. “Poems in the Scottish Dialect”) надрукована 1786 p. Твори були написані шотландською народною мовою, яка на той час уважалася діалектом1. Роберт Бернс захистив право рідної мови на існування й змусив увесь світ відчути її красу, багатство та милозвучність. Вірші принесли поетові визнання. Його запросили до Единбурга – столиці Шотландії. Певний час він намагався поєднувати світське життя, державну службу та літературну творчість.
Проте невдовзі Р. Берне зрозумів, що для натхнення йому потрібне повітря рідного краю, любов і підтримка сім’ї. Він здійснив кілька подорожей гірською Шотландією, після чого оселився на фермі Еллісленд з дружиною Джин і дітьми. Поет із радістю знову взявся за віршування. А ще він, як і його батько, мріяв поєднати здорову працю з духовним розвитком своїх дітей.
Однак ці плани не здійснилися. Сил і здоров’я в нього було вже мало, він залишив ферму й останні роки прожив у м. Дамфрісі, де й був похований.
“Для мене слава твоя священна…” – так написав про Р. Бернса англійський поет Дж. Кітс. Так можуть сказати й мільйони поціновувачів творів великого шотландця.
Ліричний герой – головний образ, персонаж ліричного твору (як правило, віршованого), ліричне “Я” поета.
На відміну від героїв повістей або романів, автор детально не змальовує ліричного героя, не називає його, а зображує лише його враження, настрої та думки. Ліричний герой може бути наближеним до автора своїми почуттями й роздумами, виявляти авторську точку зору, але ототожнювати їх не можна. Якщо в автора є реальна біографія, ми знаємо факти його життя, то в ліричного героя особлива “біографія” – лірична, тобто така, що розкриває передовсім його внутрішній стан.
Образ ліричного героя створюється за допомогою спеціальних художніх засобів, а саме: зображення переживань, настроїв, думок: зміни внутрішніх станів: вибір точки зору спостереження за природою, людьми: пейзаж: поетична мова (епітети, метафори, порівняння, будова речень, повтори тощо).