І. Співці, оповиті легендами. (Біографії представників персько-таджицької лірики Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза овіяні легендами, сповнені таємниць і загадок.)
1. Рудакі – “Адам поезії” мовою фарсі. (Про нього відомо дуже мало вірогідних фактів. Біографи навіть сумніваються у датах народження і смерті поета. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, а до нашого часу збереглося лише близько двох тисяч. За легендою, Рудакі народився незрячим і був обдарований лише внутрішнім зором, але
2. Омар Хайям – вчитель, математик, поет. (Немає точних дат щодо років життя Омара Хайяма. Його батько, як стверджують деякі джерела, походив з роду ремісників. Ще замолоду поет багато бідував і багато мандрував. Відомий Омар Хайям як математик, енциклопедист, філософ, поет.
У двадцятип’ятирічному віці він написав алгебричний трактат, який уславив його. Та більше прославився він написанням чотиривіршів – рубаїв.)
3.
II. Про що писали корифеї.
1. Естетика і простота. (Поетичний стиль Рудакі означив таджицький письменник і вчений С. Айні – “геніальна простота”. Так, в одному з фрагментів вірша Рудакі писав про жорстокість світу:
Такий віддавна світ, такий він був,
Такий він є, такі його дороги:
Дає корону, трон і булаву,
У шахіншахові веде чертоги,
А потім безпорадного тебе
Турляє в борозну, волам під ноги.
(Переклад В. Мисика)
Рудакі зробив значний внесок у жанр рубаї, зробивши їх “мініатюрними драмами”, “маленькими трагедіями”:
Чотири речі нам потрібні,
Щоб невеселих збуться дум:
Здорове тіло, добра вдача,
Ім’я хороше, світлий ум.
Кого Всевишній обдарує
Цими дарами чотирма,
Той завжди радуватись має
І проганять од себе сум,
(Переклад В. Мисика).)
2. Знамениті рубаї Омара Хайяма. (Чотиривірші Омара Хайяма виконувалися в усній формі і, можливо, виспівувалися. Багато віршів збереглося у різних варіантах, і це доводить, що спочатку їх не записували, а передавали з уст в уста. У багатьох рубаї Омара Хайяма звучить ідея про вічний кругообіг матерії у поєднанні з сумним відчуттям тлінності всього живого. Інші рубаї присвячено життєвим насолодам, найвища з яких, як вважав поет, – вино. Оспівуючи вино, Хайям був далекий від проповідування сп’яніння і розбещеності.
Вино для поета було своєрідною формою протесту проти церковних догм, особливою формою вільнодумства. Чимало рубаї присвячено любові.)
3. Газелі поета Гафіза. (Основні твори Гафіза – газелі. Цей вид поезії складається із двовіршів-бейтів, пов’язаних однією наскрізною римою. Кількість двовіршів. у газелі, як правило, не перевищує десяти.
У кінцевому бейті вказувався псевдонім автора.
Не стало вірності і дружби на землі,
Немає жодного, хто б не тонув у злі.
Хто обдарований божественним талантом,
В скупого здирщика слугує при столі.
Немає в мудрого, де голову схилити,
Йому судилися печалі та жалі.
Зате невігласи, що виросли в розкошах,
Щодня купаються у золоті й сріблі…
(Переклад В. Мисика).)
НІ. Шлях до європейського читача. (1859 року англійський поет Едвард Фіцджеральд опублікував книгу віршів “Рубайят Омара Хайяма”. Перед читачем постав образ східного мудреця: любителя насолод у юності, розчарованого скептика у зрілому віці, релігійно налаштованого містика при старості. Цей переклад відкрив європейському читачеві персидського поета.
Перші відомості про Гафіза і дійшли до Європи через чотири століття після його смерті. 1677 року побачила світ перша газель Гафіза у перекладі латинською мовою. Українською мовою вперше почав перекладати поезію Гафіза А. Кримський.)
(2 votes, average: 2.50 out of 5)