Здавалось би, як же її по-іншому можна трактувати? Адже всією системою ситуацій, образів і характеристик І. Нечуй-Левицький однозначно стверджує, що головна причина сварок у родині Кайдашів – це приватновласницькі інтереси. Та й обидва варіанти закінчення повісті поглиблюють цей загальний висновок. Перший (1879 p.): “…груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, неначе зумисне дражниться з Кайдашенками та їх жінками…”.
Другий (в усіх прижиттєвих і сучасних виданнях): “Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В
От тільки питання, в чому ж таки зло?
Автор не вдається у повісті до прямого коментування подій, але “він становить перед нами факти і їми протестує”, як сказав Б. Грінченко. Факти ж письменник добирає такі, що не тільки викликають сміх, а й змушують замислитися над сутністю зла. Так, у щоденній важкій, виснажливій праці показано старого Омелька Кайдаша, в якого “аж
Він “…з горя сливе щодня вертався ввечері додому з шинку п’яний”. Одноманітне існування, що урізноманітнювалося хіба що новою роботою, безземелля, нестатки виснажували не тільки старого Кайдаша та всіх членів його родини, а й його односельців, згинаючи їх від роботи та зосереджуючи на тій приватній власності (хаті, худобі, подвір’ї, городі) як на єдино можливому способі виживання.
Таке животіння відгороджувало селянина від усього світу, спотворювало душу, руйнувало не тільки окрему сім’ю, а й громаду. Захисту ж сподіватися було ні від кого, бо навіть церква, куди селянин ішов з благальною молитвою про спасіння, була байдужою до його потреб. Вoнa, як показує письменник, служила панівним верствам, особливо й не приховуючи цього. “З церкви висипала сила народу.
Коло Лаври була гостинниця тільки для панів. Ввесь народ покотом ліг кругом церкви на кам’яних плитах. Багата Лавра не спромоглася поставити гостинницю для народу, хоч забагатіла народними грішми”.
Усі ці факти не тільки висвітлювали гірку правду життя, а й об’єктивно підводили до висновку про те, що першопричиною зла була не приватна власність сама по собі, а несправедливе суспільство з його механізмом гноблення та деморалізуючим впливом на людину.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)