Північ. Усе покрито мороком. Примарні фігури в каптурах, як у куклусклановцев, освітлені світлом тільки жертовного вогню, що горить у правому куті печери.
У центрі печери – задрапірований чорний вівтар з тілом оголеної жінки. Поруч із вівтарем на кам’яному столі, в оточенні чорних свіч, у лиховісній посмішці скалиться білястий людський череп. Верховна жриця, теж вся в чорному, стискає в правій руці меч, лезо якого, відкидаючи відблиски вогню, здається живим.
Вимовляючи заклинання, вона викликає магічні сили Всесвіту. Зверху на неї
Що це? Це не сцена з історичного кінофільму або фільму жахів про диявола. Немає.
Це одні зі зборів шанувальників чорної магії. Не секрет, що подібні оргії залучають людей і в цей час. Більше того, уважається, що сучасне суспільство переживає ренесанс окультизму й первісного чаклунства. Чарівництво, волхвування, чорнокнижництво, чаклунство, окультизм – ці слова нині не сходять зі сторінок журналів і газет
Існують різні визначення магії. Однак всі вони незмінно відзначають одну її особливість, а саме: у її основі завжди лежить віра в надприродні сили й у
“Магія – це обряди, пов’язані з вірою в здатність людини надприродним шляхом впливати на людей, тварин, явища природи, а також на уявлюваних парфумів і богів” (Більша радянська енциклопедія, 9,15,152) .
Магічна дія, як правило, складається з наступних основних елементів: матеріальний предмет (речовина) , тобто інструмент; словесне заклинання – прохання або вимога, з яким звертаються до надприродних сил; певні дії й рухи без слів – обряд
Час виникнення магії вчені відносять до періоду первісного суспільства, точніше – до епохи кам’яного віку. Є дані, що магічні обряди й вірування існували вже в неандертальців, що жили 80-50 тисяч років тому. Мова йде про поховання (складах) ведмежих костей у мустьерских печерах Драхенлох (Швейцарія) , Петерсхеле (Німеччина) , Регурду (Франція), які розглядаються як свідчення мисливської магії (печерні ведмеді в той час минулого одним з головних об’єктів полювання людей) . Первісні люди, уважають деякі вчені, зберігаючи ведмежі черепи й кістки, сподівалися, що це дасть можливість убитою твариною повернутися до життя й тим самим помножить число цих тварин. У багатьох племен, що зберегли первісний уклад життя ще наприкінці ХIХ століття й аналогічних обрядів, що мали, поховання костей і черепів убитих тварин, цим обрядам давалося саме таке пояснення
Що стосується виявлених в XIX – XX століттях пам’ятників верхнепалеолитического періоду (пізній кам’яний вік – 40 – 10 тисяч років тому) , те вони, і із цим згодні практично всі вчені, свідчать про наявність у первісної людини вже розвинених магічних подань і обрядів. В 1879 році в Пиренейских горах (Іспанія) була відкрита глибока печера, названа Альтамирой. На стінах і стелі цієї печери рукою первісного художника були зображені кабани, зубри, олені й інші види тварин, на яких полювали люди того часу.
У відкритої слідом за Альтамирой уже у Франції печері Мотеспан були виявлені залишки трьох скульптур, що зображували печерних левів. На шиї й грудях одного лева були чітко видні сліди від дротиків і копій, які кидали первісні люди в цю скульптуру. Інші ж дві скульптури були повністю розбиті в результаті частого в них влучення
Найбільшою популярністю серед подібних знахідок (а на сьогоднішній день їх налічується більше 100) користується відкрита в 1940 році знаменита печера Ляско. Свою популярність ця печера одержала через багатство й достаток знайдених тут малюнків первісних людей. Більша частина цих малюнків, а деякі з них відрізняються воістину величезними розмірами, прекрасно збереглася до наших днів. У всіх залах печери, у переходах між ними на стіні й стелі первісний художник зобразила в різних позах тих тварин, яких він бачив навколо себе: оленів, ведмедів, кабанів і т. д. Всі малюнки різнобарвні: використовувалися три фарби – чорна, жовта, червона.
На тіла тварин і поруч із ними були нанесені насічки, що символізують поле дротика й поранення звіра. Багато малюнків носять сліди від метання в них теперішніх копій і дротиків. Малюнків так багато, що місцями вони наповзають друг на друга
Навіщо первісні люди малювали тварин, на яких вони полювали, у настільки незручних, погано освітлених, часто важкодоступних місцях – печерах, їхніх віддалених коридорах і проходах? Навіщо після закінчення своєї роботи вони не насолоджувалися її спогляданням, а руйнували – метали в неї списи й дротики? Відповісти на ці питання допомагають етнографічні спостереження за народами, ще в XIX – XX століттях сохранившими первісний уклад життя
Відомо, що австралійські аборигени перед початком полювання виконували спеціальний обряд: малювали на піску фігуру кенгуру й під час ритуального танцю втикали в зображена тварина свої бойові списи. При цьому вони думали, що, потрапивши в малюнок тварини, потраплять і в сама тварина під час полювання. Очевидно, так само думала й первісна людина. Тут можна привести слова К. Маркса про фетишизм:” Розпалена прагненням фантазія створює у фетишиста ілюзію, начебто “байдужа річ” може змінити свої властиві властивості для того тільки, щоб задовольнити його примха” . Аналогічна ілюзія створювалася й у первісних учасників магічного ритуалу, що символізує смерть і вбивство тварини. “Розпалена прагненням фантазія” виконавців ритуалу перетворювала імітацію полювання в саме полювання, ритуально-магічне “убивство” тварини в реальне вбивство звіра
Дійсних Корінь первісної віри в магію варто шукати в матеріальних і суспільних умовах їхнього життя. Первісний стан людства іноді зображується повним блаженства, коли люди як мазуни природи одержували від її у вигляді дарунків все необхідне для життя. Але про труднощі первісних людей, про суворий, часом трагічних умовах їхнього життя красномовно говорять наступні цифри: майже 50% неандертальців не доживали до свого двадцятиліття.
У кроманьонца середня тривалість життя не перевищувала 20 років. У найбільш важкому положенні виявлялися жінки й діти: 38% неандертальців умирало, не досягши й 11 років, майже ніхто з жінок не доживав до 25 років. У пітекантропів і синантропів смертність була ще вище: 68% синантропів не досягало й 14 літ
Ці дані були отримані вченими при вивченні кісткових останків первісних людей. Високий рівень смертності найчастіше був результатом частих голодувань, смертельних поранень у ході полювання на великих тваринах, що було закономірним і природним у силу нерозвиненості первісних продуктивних сил, бідності й слабості первісної техніки. У людей тої епохи були лише найпростіші знаряддя праці, зроблені з каменю, кості, дерева. Вони були грубі й не могли забезпечити постійні джерела харчування.
Засоби до існування найдавніші люди добували полюванням, рибним ловом, збиранням. Однак первісний мисливець, незважаючи на все своє вміння й мистецтво, часто залишався без видобутку, а рибалка без риби: звір зникав з лісу, риба залишала ріки. Рослинну ж їжу можна було добувати лише в певні місяці року
Трудова діяльність первісних людей, всі зусилля наших далеких предків, що мали своєю метою забезпечити себе й своїх близьких засобами до існування, нерідко закінчувалися безрезультатно. Це викликало в них стан непевності у своїх силах, непевності в майбутньому. Відсутність реальних засобів, що гарантують надійні й постійні результати виробничої діяльності, і з’явилися основними причинами того, що людина кам’яного віку звернулася до пошуків ірраціональних засобів практичного впливу на природу. Подібними засобами й з’явилися магічні ритуали й обряди
Так економічна нерозвиненість, слабість первісного людства, що виразилася в практичному безсиллі людини перед природою, і з’явилася тим соціальним тлом, на якому виросла віра вмагию.
Первісні люди були переконані, що за допомогою виконання магічних обрядів вони вступають у контакт із надприродною силою, що могет захистити їх від стихій природи, від всіх злих сил і істот, допомогти в досягненні тої або іншої практичної мети, що вони не в змозі досягти за допомогою реальних прийомів і засобів. Конкретні форми чаклунства створювалися кожним родом, плем’ям, громадою самостійно, результатом чого з’явилося незліченне різноманіття магічних ритуалів і обрядів. Учені описали й систематизували буквально тисячі колдовских ритуалів і вірувань, що існували в різних народів у різні часи
(2 votes, average: 5.00 out of 5)