Соціологія як самостійна наука з’явилась майже 200 років тому. Вона привернула увагу багатьох прогресивних мислителів того часу – філософів, психологів, істориків, економістів, етнографів, демографів та представників інших наук, які в той чи інший спосіб долучились до її становлення. Особливе значення соціології в минулому і сьогодні виявляється в її здатності правильно сприймати соціальні явища і процеси, вивчати, пояснювати, розуміти суспільство. Соціологія сприяє формуванню і накопиченню знань про соціальну дійсність. Соціологічні
Висловлюючись загально, соціологія – це вивчення соціального життя, груп людей та суспільства. Соціологія (від латинського societas – суспільство, та грецького logos – слово, вчення) вивчає суспільство в цілому, соціальне (суспільне) життя людей, їх спілкування, взаємодію. Як наука про соціальні спільноти, соціологія досліджує масові соціальні процеси і поведінку, стани і форми соціальної взаємодії та соціальних взаємозв’язків людей, що утворюють соціальні спільноти. Вона вивчає як індивідуально-неповторні особистості, так і
Для неї особистість – не тільки частинка малої контактної групи, а й типовий представник певної великої соціальної спільноти, носій властивих їй норм, традицій, цінностей, поглядів і відносин, оскільки вона керується у своїй поведінці передусім набутими та встановленими нормами, а її відносини формуються згідно з соціальними цінностями, правилами, законами. Поняття “соціологія” введене до наукового вжитку французьким філософом Огюстом Кантом (1798-1857) у 30-х роках XIX ст. Соціологію він мислив як науку, тотожну суспільствознавству, яке об’єднувало в собі всі галузі знань про суспільство. Філософія Конта отримала назву “позитивізм”. Проголошена ним “позитивна філософія” зводилася до простого нагромадження загальних висновків окремих наук.
Цей самий принцип поширювався Контом і на соціологію, роль якої він убачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного життя. Філософське їх осмислення принципово заперечував як “схоластику” й “метафізику”. Точка зору Конта на соціологію панувала до кінця XIX ст.
Наприкінці XIX – на початку XX ст. у наукових дослідженнях суспільства поряд з економічним, демографічним, правовим та іншими аспектами став виокремлюватися й соціальний. Відповідно звужувався предмет соціології, обмежуючись вивченням соціальних сторін суспільного розвитку. Першим, хто дав “вузьке” трактування соціології як науки, був Еміль Дюркгейм (1858-1917) – французький соціолог і філософ, який створив так звану французьку соціологічну школу. З його ім’ям пов’язаний перехід соціології від науки, тотожної суспільствознавству, до науки, зосередженої на вивченні соціальних процесів та соціальних явищ суспільного життя, тобто самостійної науки, яка межує з іншими суспільними науками – історією, філософією, політекономією тощо. Нині переважає позиція активістської соціології, яка в трактуванні її предмета на перше місце висуває активний фактор у соціальних відносинах – суб’єкт дії, дійову особу, виділяючи поняття соціальної спільноти як основоположної категорії соціологічного аналізу.
Деякі автори дотримуються думки, що соціологія – наука про соціальні відносини. Інші, пропонуючи істотні уточнення в трактуванні поняття “соціальні відносини”, вважають, що соціологія повинна не тільки сконцентрувати свої зусилля на аналізі суб’єктів історичної дій, а й стати знаряддям освіт широких верст населення. Інструментом самопізнання суспільства та людини. Предмет і об’єкт соціології, як і будь-якої науки, не тотожні, оскільки об’єктом науки є все, на що спрямоване відповідне дослідження, а предметом – окремі аспекти, властивості, відносини, які становлять об’єкт конкретного дослідження. Один і той самий об’єкт може вивчатися різними науками, предмет – завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження.
З’ясовуючи науковий статус соціології важливо розрізняти об’єкт і предмет соціології. Об’єктом соціологічного пізнання є: – Суспільство як цілісна соціальна реальність; – Об’єктивна реальність, що відбиває ту іншу сторону суспільного життя; – Розвиток і функціонування суспільства; – Такі об’єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв’язки, соціальні організації, соціальні інститути. Предмет будь-якої науки – це не явище або предмет чи процес об’єктивного світу, а результат теоретичного обгрунтування, яке дає змогу виділити специфічні закономірності розвитку і функціонування об’єкта науки. Предмет соціології – загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізм дії та форми цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.
Отже, з’ясувавши об’єкт і предмет соціології можна дати наступні визначення. Найбільш загальне: Соціологія – це наука про суспільство як єдину цілісну систему. Соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)