Зміни, які принесло XX століття в людське життя, жорстокі й парадоксальні змінили й самі людські душі, а відтак – відобразились у творчості, в мистецтві. Шарль Бодлер привніс у літературу власне світовідчуття, новий спосіб світосприйняття. Романтична гостра тривога, сплін, туга й відчуття несправедливості, певна відраза до дійсності – дійсності жорстокої та безглуздої, – такі сурсчливі й невеселі мотиви є у творчості Бодлера. Його збірка “Квіти зла” стала знаковою подією в літературі. Саме Ш. Бодлер кидав світові в обличчя, що настала
Що має настати кінець жорстокості й несправедливості, які панують навколо. Поет не видає “рецептів”, не пише “викривальних” творів, зовсім ні, він просто висловлює в текстах власні емоції. Вони такі напружені, болючі, що читач просто не може лишитись осторонь, не співчуваючи ліричному герою. І Що ж має значення у світі? “Краса”, – дає відповідь Ш. Бодлер у своїх поезіях.
Немає значення, чи з пекла ти, чи з раю, Потворно вибредна, страхітлива й свята, Як до безмежносгей, що я про них ле знаю, Але жадаю їх, відчиниш ти врага!
Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена, Чи Бог, чи сатана,
Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна, Зробила легшим ти, а всесвіт – менш гидким!
Так висловлюється поет у вірші “Гімн красі”. Світ ліричного героя “гидкий”, розколотий навпіл: світ ідеальний настільки далекий від світу реального, що трагічний розкол, властивий світовідчуттю романтиків, призводить до неймовірно напружених переживань. Ліричному героєві болить душа. Він почувається відірваним від загалу, відлюдником.
Ця криза, трагічність, переживання через зл, шо буяють довкола, тільки загострюються через усвідомлення власної інакшості. Доля поета, обранця, це неймовірно важко, але він “подібний до хмар”:
Поете! Князю хмар твоя подібна сила, Між блискавок ти свій у грозовій імлі; Але під шал образ перешкоджають крила Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.
Але розкол світу у свідомості героя – не тільки привід для тотального песимізму й світової скорботи, спліну… Дух поета перебуває у пошуку, він не зупиняється ні на мить. У пошуку краси і гармонії, у пошуку ідеалу, адже саме краса владна врятувати світ від зла.
О, мій дух невгамовний, ти линеш, пливеш, Наче вправний плавець, що розрізує хвилі, Борозниш неосяжність, і серце безсиле, Осягти насолоду – жага ця без меж.
Особливим постає кохання у творах Бодлера. Важко навіть описати словами( яким зображує це почуття поет: нібито тривога, але водночас і захоплення, гіркота разом із солодкістю зливаються у душі ліричного героя. Мені дуже подобається вірш “Змія танцює”.
Якесь дивне почуття вдалося схопити в образі, навіть не про кохання тут ідеться, а про швидкоплинне враження, чтгтя, яке не можна передати словами.
Ш. Бодлер посідає особливе місце у світовій літературі. Його твори значно вплинули на формування особливого мистецького напряму – декадансу. Бо досі хвилюють читачів, бо, попри всі зміни в світі, ідеальний світ так само далекий від реального, і завжди існуватимуть люди, душа яких це гостро відчуває, так гостро, як відчував це геніальний поет Шарль Бодлер.