10 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВОЛОДИМИР СОСЮРА
Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри
“Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. “Всім серцем своїм” любив поет Батьківщину, а своїми
Володимир Сосюра все життя виліплював образ ліричного героя, закоханого в землю, в кольори осені та неба. Поет творив героя з чутливою душею, героя, в серці якого навіки злилися образи коханої та вітчизни: “В тебе і губи, і брови твої, як у моєї Вкраїни”, – звертається він до милої у вірші “Білі акації будуть цвісти”. В образі ліричного героя неважко впізнати самого автора, його почуття. Створюючи образ “вишневої України”, поет писав:
Весняний сад, квітки барвисті,
Пісні пташині в вишині,
І ти у сяйві і весні.
Володимир Сосюра зображує Україну
Завдяки пейзажним малюнкам, вдалим художнім знахідкам, поет легко переходить від милування красою рідного краю, від інтимних переживань ліричного героя до високих патріотичних почуттів. Тому і відчуваються в поезіях Сосюри любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє. Почуття відданості рідній землі у поета особливо ніжне і водночас тривожне:
Є любов до сестри, і до матері, і до дружини
Є багато любовій, та найдужча й найвища з усіх,
Непогасна, як вічність, до тебе – моя Україно,
Що зростила мене в голубому розгоні доріг…
Саме ця “найдужча і найвища” любов творила поезії, бо в ній – джерело натхнення. Саме ця любов у 1944 році, в час, коли українські землі було визволено і на небі з’явилося довгоочікуване сонце, в радісну мить перемоги і загальнолюдського щастя створила вірш “Любіть Україну” – своєрідний гімн рідному краю. У цій поезії образ України створено за допомогою точних поетичних деталей, завдяки яким вона постає в уяві читача рельєфно, чітко, наче на полотні.
Ця поезія – палкий заклик, звернений до кожного зокрема і до всього українського народу, а насамперед до молоді, тому що доля держави завжди пов’язана з долею молодого покоління. Отже, любімо Україну!