Прочитана остання сторінка казки Ганса Крістіана Андерсена “Снігова Королева”. Всі переживання позаду. Добро знову виявилося мудрішим, винахідливішим, спритнішим за зло.
Але, мабуть, у багатьох читачів виникло питання: “Як могла маленька дівчинка перемогти дорослу, гарну, розумну жінку?” Спробуємо знайти на нього відповідь.
Герда дізналася від бабусі про зникнення свого найкращого друга Кая. Дівчинка, не вагаючись, вирушила на його пошуки. Але світ такий великий, як можна й ньому знайти маленького хлопчика? Першою, до кого
Вона віддала стрімкій воді найціннішу свою річ – червоні черевички, але відповіді так і не отримала. Та Герда не зневірилася, вона розуміла, що ніхто крім неї не зможе врятувати Кая.
Пошуки привели дівчинку до будинку чаклунки. У старенької було так гарно і затишно, що Герда на деякий час піддалася спокусі. Її зачарували чудові квіти, які росли довкола будинку. Єдине, за чим вона сумувала, були троянди, але й вони з’явилися в саду на тому місці, де капали сльози. Та досить було зникнути цій
Він був настільки вражений її сміливістю та рішучістю, що вирішив їй допомогти. Але зло не дрімало. Воно посилає нові випробовування на долю Герди. Дівчинка потрапляє в полон до розбійників. Вона дуже злякалася, але не за своє життя, а через те, що так і не зможе знайти Кая. Її добре серце не залишило байдужого до чужого горя навіть маленьку розбійницю.
Вона відпускає Герду і наказує оленеві допомогти дівчині.
Важким був шлях, але подорожні все ж таки дісталися до будинку мудрої фінки. Стара чаклунка відмовилася дати дівчинці силу дванадцяти богатирів, бо зрозуміла, що Герду ніщо не може зробити сильнішою, ніж вона є. “Сила – в її серці”. І ось останнє найважче випробування. Добро і Зло зійшлися в смертельному поєдинку.
Хто ж переможе – холодний розум чи добре серце?
Страшним ударом для Герди стало те, що Кай назвав її негарною. Він став зовсім іншим – бездушним, жорстоким. І вперше за час пошуку сльози розчарування потекли з очей дівчинки. Та вони були такими гарячими, що розтопили холодне серце Кая.
Від них навіть крижинки затанцювали і букви самі склалися у слово “Вічність”. “Вічність” підкорилася невинній дитячій радості, краса живого серця перемогла холодну красу криги.
Отже, боротьба закінчилася перемогою добра.