Історична та культурна доба Відродження розпочинається у 14 столітті в Італії та завершується у 17-му столітті, поширившись по всій Європі. Вона розділяється на Протовідродження, раннє, високе (період розквіту), пізнє Відродження та окремо виділяється північне Відродження ( в Англії та Нідердландах)
Основні ідеї Відродження – це утвердження гідності людини, оспівування її краси, великих можливостей людського розуму, волі, творчого потенціалу. Це називається принципом гуманізму.
Можливості людини мають залежати від її власного розуму
Захоплення “ідеальним”, “духовним”, “небесним” поступається інтересом до пізнання реального, земного світу, як колись було в античності.
Природа тепер розглядається, як гармонійний світ божественної благодаті, отже, обожнюється. Відкинута ідея гріховності людини та її тіла, що панувала у середньовіччя. Тепер краса
Навіть герої традиційних біблійних сюжетів (мадонні, святі) на картинах художників доби Відродження набувають рис реальних людей.
Видатні представники Відродження в живописі та архітектурі: скульптор Донателло, художники Джотто, Мікеланджело Буонаротті, Рафаель Санті, Сандро Ботічеллі, Тіціан, Альбрехт Дюрер, художник та інженер Леонардо да Вінчі та інші.
Видатні представники Відродження в літературі: Мішель де Монтень, Вільям Шекспір, Франческо Петрарка, Франсуа Рабле, Мігель Сервантес, Лопе де Вега. У витоків Ренесансу також стояли такі середньовічні митці як Данте Аліг’єрі, Джованні Бокаччо.
Мислителі, повіривши у безмежні можливості людини змінювати світ на краще, шукають модель ідеального суспільства. Так народжуються утопії (в перекладі з грецького – місце, якого немає) – ідеальний острів “Утопія” Томаса Мора та “Місто сонця” Томи Кампанелли.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)