Відомий шотландський письменник і засновник жанру історичного роману Вальтер Скотт в своїх творах дуже вдало переплітає наукові факти та фантазію, історичні події та вигадки. Практично в усіх творах В. Скотта мова йде про історичне минуле Англії, Шотландії, та інших країн Європи. Романи письменника охоплюють майже всю багатовікову історію його рідної країни, в них зображуються події, які відбувалися починаючи з раннього середньовіччя і закінчуючи подіями XVIII століття.
В своїх творах В. Скотт прагнув якнайбільш правдиво відобразити звичаї,
Епоха раннього середньовіччя зображена в романі в усій її суворості. Замки знаті перетворювалися у табори розбійників, лютувала інквізиція, а селяни були безправні і доведені до краю своїм убозтвом. Вони казали: “У нас залишилося лише тільки повітря, яким ми дихаємо; та й його у нас не відняли тому тільки, що інакше ми не були б здатні виконати роботу, яку навалили на наші плечі…”.
Уже з перших сторінок роману Вальтер Скотт підкреслює разючий контраст між природною красою Англії того часу і умовами життя простого народу. Отже, цей захоплюючий пригодницький роман допомагає дізнатися багато цікавих історичних фактів про старовинну Англії, зрозуміти і відчути історію. Письменник стверджує думку про те, що існує необхідність об’єднати країну, підпорядкувавши її сильному та справедливому королю. У романі “Айвенго” різносторонньо і яскраво змальовані образи відважних і благородних лицарів – Айвенго та Ричарда Левове Серце. І король, і його супутник – доблесні воїни з палаючими серцями, які завжди готові стати на перепоні несправедливості, причому незалежно від того, з ким трапилося нещастя – з бідним чи багатим, знатним дворянином чи безславним рабом. Образ Ричарда Левове Серце у зображенні В. Скотта, звісно, ідеалізований.
Чорний Лицар, як його називають соратники, очолює штурм замку Фрон де Бефана. Його бойовий досвід і безстрашність захоплення і повагу у всіх, хто спостерігає за ним у цей час. Саме за його наказом споруджують переправу, по якому воїни долають рів і заволодівають фортецею.
Ричард сам на руках виносить з охопленого вогнем замку Айвенго, потім рятує Седріка і Ровену, він же примиряє Айвенго з батьком. Ричарду Левове Серце притаманні такі якості, як життєрадісність, веселість, вірність у дружбі і великодушність. Він краще бути мандрівним лицарем, ніж правителем королівства, тому тим, хто його оточує, інколи доводиться нагадувати Ричарду про відповідальність і обов’язок перед Англією.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)