Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко
ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ
ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ
ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА
Ой кувала зозуленька
В лісі на горісі,
Шануй мене, мій миленький,
Як ластівку в стрісі.
Як мя не меш шанувати –
Не будеш мя мати.
Бо ж я тобі не наймичка,
У полі орати.
Боя ж тобі не наймичка,
Але ж я газдиня.
Куди підеш, звідти прийдеш,
Хата не пустиня.
Ой кувала зозуленька
У полі, у полі.
Краще мати жінку
Ніж сто моргів поля.
Бо у полі наробишся,
Врожаю не буде,
А як маєш файну жінку –
Підеш межи люди.
Ой ти, весно, веснися,
А ти, дівко, краснися…
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Назви, хто є ліричним героем пісні. Відповідь підтвердь цитатою з веснянки.
2. Яким ти уявляєш ліричного героя, його риси характеру? Свою відповідь обгрунтуй, цитуючи твір.
3. Поясни, який настрій веснянки. Свою відповідь обгрунтуй.
4. Знайди і прочитай при клад художнього паралелізму в пісні.
5. Поясни, символом чого виступає зозуля у веснянці.
БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА
Стреха – покрівля хати
Як мя не меш шанувати – якщо мене не шануватимеш.
Наймичка – дівчина або жінка, яка прислуговує по господарству в багатого хазяїна.
Газденя – господиня.
Морг – міра землі, що дорівнювала 0,56 гектара.
Файний – гарний, хороший.
Піте мажи лрди – бути шанованим серед людей.