Всеволод Зіновійович Нестайко (30 січня 1930, Бердичів) – письменник, класик сучасної української дитячої літератури. для його творів характерно гумористичне обігравання імен та ситуацій. Найпопулярніший твір – трилогія”Тореадори з Васюківки” (“Пригоди Робінзона Кукурузо” , “Незнайомець з 13-ї квартири” , “Таємниця трьох невідомих” ).
Батько, Зіновій Нестайко, – народився в Чернелиці; закінчив гімназію в м. Бучач – під час Першої світової війни бувсічовим стрільцем в австрійській армії. Воював в лавах УГА, попав
1930 або 1933 р. заарештований радянською владою; загинув у концентраційному таборі.
Мама Нестайка викладала російську мову та літературу. По смерті батька у 30-ті роки переїжджає з сином до Києва, де під час нацистської окупації організовує маленьку підпільну школу. дід, о. денис Нестайко – багаторічний декан і парох (УГКЦ) м. Бучач, знаний громадський діяч повіту.
Нестайко закінчує десятилітню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через обставини терору та війни не вчився у п’ятому та дев’ятому класах.
Всеволод Нестайко закінчує навчання на філологічному факультеті в 1952 році.
У дитинстві разом із сусідом та однолітком Вітасиком дяченком читали книжки: Миколи Трублаїні (“Лахтак”, “Шхуна “Колумб”), джека Лондона, Жюля Верна, Бориса Житкова, та мріяли стати капітанами далекого плавання. Як виявилось, через особливості зору Нестайко не міг стати моряком, а сусід таки став капітаном.
Літературна праця
Працював у редакціях журналів “дніпро”, “Барвінок”, видавництвах “Молодь”. З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві “Веселка”.
Витяг із першого оповідання, що написав у вісім років, про відважного мисливця, який полював на бенгальського тигра в Африці: Ноги у мисливця були волосаті, як у всіх чоловіків.
“А коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати… Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше.”
П’ятдесятирічний шлях у дитячій літературі засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єс. Перше оповідання для дітей Всеволод Нестайко надрукував у журналі “Барвінок” в 24 роки. Також друкувався у “Піонерії”.
Перша книжка “Шурка і Шурко” побачила світ у 1956 році.
За його повістями та оповіданнями поставлено фільми “Одиниця з обманом”, “Чудеса в Гарбузянах”, короткометражна стрічка “Тореадори з Васюківки”.
Після проголошення Акту Незалежності України В. Нестайко разом із поетом та редактором Іваном Малковичем опрацьовують та публікують нову авторську редакцію книги “Тореадори з Васюківки”. Твір позбавлено деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. З’явилися й нові епізоди.
На початку 2000 року друкує в “Барвінку” свою нову повість-казку “Ковалі Щастя, або Новорічний детектив”.
Веде програму на Національному радіо України “Радіобайка Всеволода Нестайка”.
Визнання
Згідно з соцопитуваннями, які провела у 1990-1992 роках державна бібліотека для дітей та Міністерство культури – твори Всеволода Нестайка визнано лідерами читацького інтересу.
Літературні премії Премія імені Лесі Українки (1982) – За повість-казку “Незвичайні пригоди в лісовій школі”. Премія імені Миколи Трублаїні – За повість-казку “Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків”. Премії імені Олександра Копиленка – За казку “Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя”. друга Премія Першого Всесоюзного конкурсу на кращу книгу для дітей – За повість в оповіданнях “П’ятірка з хвостиком”. Відзнака “Золотий письменник України”, 2012.
Міжнародні нагороди фільмів, які знято по мотивах творів В. Нестайка Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Мюнхені (1968) – За телефільм “Тореадори з Васюківки”. Головна премія Міжнародного фестивалю в Алегзандрії (Австралія, 1969) – За телефільм “Тореадори з Васюківки”. Премія Всесоюзного кінофестивалю в Києві (1984) – За кінофільм “Одиниця з обманом”.
Спеціальний приз на кінофестивалі в Габровому (Болгарія, 1985).
1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогію “Тореадори з Васюківки” внесено до Особливого почесного списку Г. Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.
Твори
“Тореадори з Васюківки” (трилогія) (1973): “Пригоди Робінзона Кукурузо” (1964) – повість; “Незнайомець з тринадцятої квартири” (1966); “Таємниця трьох невідомих” (1970) – повість; “В Країні Сонячних Зайчиків” (трилогія) (1994): “В Країні Сонячних Зайчиків” (1959). “Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків” (1988) “В Країні Місячних Зайчиків”. “Шурка і Шурко” (1956) – збірка оповідань; “Це було в Києві” (1957) – збірка оповідань; “Марсіанський жених” (1968) – п’єса; “Робінзон Кукурузо” (1970) – п’єса; “Вітька Магеллан” (1975) – п’єса; “Одиниця з обманом” (1976) – повість; “Пригоди Грицька Половинки” (1978) – повість; “Пригоди журавлика” (1979) – повість; “Незвичайні пригоди у лісовій школі” (1981) – повість; “Пересадка серця” (1983) – п’єса; “Чудеса в Гарбузянах” (1984) – повість; “П’ятірка з хвостиком” (1985) – повість; “Скринька з секретом” (1987) – повість; “Слідство триває” (1989) – збірка п’єс; “Таємничий голос за спиною” (1990) – збірка детективів; “Чорлі” (1995) – повість-казка; “Ковалі Щастя, або Новорічний детектив” (~2003) – детективна казка; “Чарівні окуляри” (2006) – повість-казка; “Найновіші пригоди Косі Вуханя та Колька Колючки” (2009) – продовження повісті.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)