Немає сил, більших за любов і добро(за казкою Г.-К. Андерсена “Снігова королева”) Перемога любові і добра над злом – головна тема казки Андерсена “Снігова королева”.
Відомий казкар стверджує, що сила любові та почуття щирої дружби здатні творити дива. Маленькі діти – головні герої казки “Снігова королева”. Кай і Герда вже давно товаришували. Вони так уподобали одне одного, що ладні були піти на подвиг заради дружби. Так сталося, що проявляти всю силу свого характеру довелося Герді.
Кай потрапив у полон до Снігової
Треба тільки трішечки йому допомогти.
Доброта Герди та її палка віра у порятунок Кая допомогли їй подолати багато труднощів на шляху до мети. Зустрічі з різними людьми збагатили її досвід. Вона стала розумнішою.
Герду не змогли зробити сильнішою добрі чари, вони були їй не потрібні, адже її сила була справжньою,
Саме справжні почуття оспівує Андерсен у своїй казці. Вона вчить нас робити добро, не залишати друзів у біді та завжди йти до своєї мети. Не треба боятися труднощів та випробувань, адже вони тільки загартовують характер та волю.
Мені дуже сподобалась казка Андерсена “Снігова королева”. Я зрозумів, що любов і добро завжди перемагають зло.
Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для мене такою казкою стала “Снігова королева” Г.-К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда.
Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привернула мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять тільки справжні друзі.
Вони не кидають товаришів у лихі часи.
Діти гралися разом весь свій вільний час, вирощували чудові троянди на підвіконні. Вони знаходили прекрасне у звичайних речах, адже були бідними. Зимові розваги були для них найкращим подарунком у житті. І діти зовсім не думали вони про те, що саме зима розлучить їх.
А точніше, Снігова королева, що заморозила серце Кая та забрала його з собою.
Герда усю зиму чекала Кая. Сподівалась, вірила у те, що він повернеться. Під кінець зими дівчинка зрозуміла, що другові потрібна допомога.
Адже він ніколи не кидав її саму, вони завжди були разом. Тоді Герда сама вирішила мандрувати світом, аби тільки знайти сусідського хлопчика Кая.
Подорож Герди у пошуках Кая містила багато цікавих пригод. Дівчинка чемно себе поводила зі старою чаклункою, з принцом та принцесою, з розбійниками, зі старою лапландкою та навіть із родиною круків. Її доброзичливість, віра у перемогу над Сніговою Королевою допомогли їй досягти своєї мети. Кая було врятовано.
Образ Герди надовго запам’ятався мені. Треба за будь-яких умов робити добро, і тоді люди також будуть ставитися до тебе доброзичливо.
Мені дуже поталанило; що в дитинстві мені зустрівся мудрий, милий фантазер – казкар Андерсен. Бо навчив він мене у наш не дуже веселий час вірити в добро, в перемогу доброго людського серця над злом. Найсвітлішим казковим образом для мене назавжди залишиться героїня його казки “Снігова королева” Герда.
Серед холодної білої зими в одному невеликому данському місті в маленькому затишному будинкові розцвів білий кущ троянди. Бо доторкнулися до нього добрі руки людини. До них доторкнулась дівчинка Герда.
Жила вона разом зі своєю бабусею та братом Каєм. І квітнути б цим трояндам, і жити б спокійно бабусі та онукам, якби скалка від люстра злого троля не влучила в око Kаєві, а поцілунок Снігової королеви не заморозив остаточно його серце. І тепер на весь світ дивився хлопчик холодними очима.
А що ж сталося з маленькою Гердою після гою, як проміняв Кай їхній затишний будиночок на льодяні палаци Снігової королеви? У яку далеку і важку подорож вирушила ця дівчинка” “милим приязним личком, круглим та рум’яним, ніби троянда”, щоб урятувати його! Не змогла її зупинити навіть жінка, яка вміли чаклувати. Ні добрі принц та принцеса, ні мудрі круки не можуть допомогти їй. “Як втомилися її білі ніжки!
Як холодно й страшно було їй!” А тут ще й потрапила вона до розбійників. Жорстока маленька розбійниця так була розчулена добротою і силою любові Герди, що вирішила їй допомогти.
Допомагають їй і стара лапландка, і північний олень. І все-таки основні випробування довелося переборювати їй самій. Бідна дівчинка залишилася сама на тріскучому морозі, а обличчя її боляче сікли холодні сніжинки – посланці війська Снігової королеви.
Та вона сміливо йшла вперед. І ось нарешті він, Кай! Холодний, чужий, ворожий. І гарячі сльози відчаю і любові потекли по щоках дівчинки. Вони розтопили холодне серце Кая. І це було прекрасно! Бо вони йшли дорогою додому, а навколо них розквітали троянди.
І я все думаю, чому ж маленька дівчинка Герда була сильніша за всіх чарівниць, і ніякі випробування не зломили її? І зрозуміла, що немає сил, більших за любов, добро, за велику віру в свою мрію.