У середині XVII ст. точилася розпачлива визвольна боротьба українського народу проти зовнішніх ворогів: польських, татарських, турецьких. В1654 році відбулося з’єднання України з Росією – це зміцнило зв’язку двох народів. Наука й культура розвивалася під впливом ідей Відродження.
Почав формуватися й затверджуватися в європейській культурі стиль, що названий “барокко”. Походить із італійської мови, означає “дивний, химерний”. В українській і літературі він характеризує такі жанри: вертепна Драма, бурлескні вірші, послання,
Серед українського барокко можна виділити найбільших письменників літератури
Так послання Івана Вишенського зображують правдиві картини життя українського народу, викривають і засуджують зрадників, гнобителів – українське панство й вище духівництво. Іван Вишенський був першим, хто заговорив так правдиво про життя нашого народу в Січі Посполитой. Із цього приводу Франко писав: “Особливо принаджує нас свіжість його краси, безпосередність “відразу й почуття, пластика картин, одним словом, все те, що в писаних добутках і виражало сильну, високу індивідуальність автора”. Барочні прийоми
Неможливо не згадати вірші Григорія Сковороди. Він виступив новатором, система якого була близької до народних пісень. Його поезія виражала думки й настрої народних мас, тому що засобами гострої сатири він викриває представників панівного класу, консервативну шкільну систему, розпущена життя окремих прошарків населення
Саме сатиричне зображення подій і характерів у добутках пізніше використали И. Котляревський і Т. Шевченко. Існуванню барокко в новій українській літературі сприяв И. Котляревський, створивши травестийную поему “Энеида”, у якій показав історію українського козацтва разом з побутовими деталями життя нашого народу
Таким чином, українські письменники різних часів затверджували естетику барокко новими художніми формами, стильовими прийомами осмислення історичної дійсності, відношення людини до всесвіту й природи землі
(2 votes, average: 3.00 out of 5)