ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Моя майбутня професія (твір-розповідь)
Ми – одинадцятикласники, випускники школи. Ми стоїмо на порозі дорослого життя, яке одночасно і вабить, і тривожить. Більшість із нас не переобтяжені знаннями, але ми дечого навчилися: обирати друзів, поважати достойних людей, не боятися труднощів, з оптимізмом дивитися в майбутнє.
Проте мало хто визначився, чим буде займатися в житті. Звичайно, нам не байдужі слова видатного філософа Григорія Сковороди про “сродну” працю, але чи дасть професія, обрана за покликанням,
Думаючи про свою майбутню професію, згадую про життєву поразку моєї старшої сестри. У дитинстві вона багато хворіла, часто лежала в лікарні, бачила самовіддану працю лікарів, а тому вирішила вступати до медичного інституту. їй дуже подобалося вчитися, але перший же день практики в лікарні приніс розчарування. Вона зрозуміла, що ніколи не зможе бути хорошим лікарем, адже страждання хворих викликали в неї не тільки душевний, а й навіть фізичнийбіль. Замість виконувати свої обов’язки вона лила сльози і непритомніла.
Досвідчені
Сестра злякалася не страждань хворих, а того, що професіоналізм притишить відчуття чужого болю в її серці.
Мені здається, що природа не випадково поклала на її плечі такий “дарунок” – уміння відчувати чужий біль як власний. Ця особливість натури згодом стала сестричці в нагоді: вона почала писати вірші. Я думаю, що вона стане знаменитою поетесою, адже вся її творчість іде від серця, яке вміє любити, співчувати і тріпотіти від почуттів.
Я не хочу повторювати помилок близької людини, не хочу робити і власних, а тому, думаючи про майбутню професію, прислухаюся до свого серця. Я не хочу бути економістом у державі зі слабкою економікою, юристом у корумпованій, не – правовій країні. Я не мрію про політичну кар’єру, не хочу бути нереальним багатієм.
Я бажаю тільки одного: жити у злагоді із собою, із своїм “я”, не кривити душею, не робити зла людям. Та яка ж професія допоможе мені в цьому? На жаль, поки що не знаю.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)