Що збагачує наше життя переживаннями, дарує можливість накопичувати найрізноманітніші враження і як наслідок – якось непомітно, ненав’язливо, але безперервно навчатися, розвиватися? Звичайно ж, мистецтво. Мабуть, ці його властивості дозволили поетові так визначити суспільну роль мистецтва.
Справді, будь-який вартісний витвір мистецтва мимоволі збурює в нас цілу гаму почуттів, змушує відкривати прекрасне, відмежовуватися від потворного. Пригадаймо картини народної художниці Катерини Білокур. Здається, вони зображають світ дивовижний,
Але через деякий час помічаєш подібні дива навколо – це мисткиня навчила помічати надзвичайне в буденному.
А ще мені спадає на думку образ Орфея із вірша Райнера Марії Рільке “Орфей, Еврідіка, Гермес”. Багатьох поетів надихала постать давньогрецького співця, та, як на мене, саме Рільке зміг найбільш майстерно втілити в його образі гармонізуючу силу мистецтва. Воно спроможне перетворювати світ на краще, дарувати розуміння, долати відчуження.
Пісня, поезія, малярство, театр, кіно впливають і на окрему людину, і на суспільство в цілому. Свого часу мене дуже вразив роман
Гетьман добре розумів, що Марусини пісні – то голос самої України, її сподівання, наснага, віра в майбутнє.
Я переконаний – мистецтво дає нам зразки вартісних почуттів. Переживаючи причетність до гармонії, сам підносишся, а потім прагнеш дарувати оточенню щось гарне, справжнє. Саме в цьому найповніше і розкривається суспільна вартісність мистецтва.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)