Марія Стюарт – героїня трагедії Ф. Шіллера “Марія Стюарт” (1800). Історичний прототип – Марія Стюарт (1542-1587), шотландська королева, що претендувала на англійський престол. Замішана в декількох змовах, вона за наказом королеви Єлизавети I була поміщена у в’язницю, засуджена й страчена. М. С. в трагедії далека від історичного прототипу.
Шиллер підкреслював, що їй має бути 25 років, тоді як реальна Марія була майже вдвічі старше. З перших сцен М. С. знає про те, яка уготована їй доля: вона і чекає страти, і сподівається на порятунок. З трагедії
М. С. не хоче просити про збереження життя свою суперницю в боротьбі за престол Єлизавету Англійську.
Ситуація ускладнюється тим, що М. С. жіночна, красива і улюблена, тоді як Єлизавета пригнічує в собі жіноче начало: вона державний діяч, якому дорогі інтереси країни і корони. У фіналі М. С. знаходить справжню красу і велич: “Я не боюся повернення ні любові, ні злості. Тільки бог володіє мною. Англійській королеві – мій сестринський
Протестантських орієнтована німецька критика звинувачувала Шіллера в тому, що він звеличив образ М. С. – Прихильниці реакційного католицтва, але, незважаючи на ці звинувачення, сценічна доля п’єси виявилася успішною. Перше представлення відбулося в 1800 році на сцені театру у Веймарі. На російській сцені роль М. С. грали А. М. Каратигіна (1830), М. Н. Єрмолова (1886), А. К. Тарасова (1957).