БОГДАН ЛЕПКИЙ
Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…”
III варіант
Богдан Сильвестрович Лепкий народився на Поділлі в 1872 році. З 1899 року він переїхав до Польщі, де і жив до самої смерті. Рідний край, Батьківщина – найдорожче, що є у кожного з нас. І вони є найсолодшими спогадами Б. Лепкого. Його поетичний спадок пов’язаний з українською народною пісенністю.
У цій поезії виражене святе для кожної людини почуття любові до рідного краю, безмежна туга й сум за його втратою! У творах його чуємо біль
Тим більшим смутком сповнює душу поета суперечність між красою рідного краю і тяжким життям народу. Йому “… крик неволеного люду… так в серце вколисався, що до смерті не забуде”.
Вірш”Видиш, брате мій…” був написаний у 1912 році. Поет пізно
Читаєш і проймаєшся тугою, смутком. Дуже шкода тих людей. Вони залишали рідних, близьких друзів, рідну землю, могили батьків.
Обривали коріння і їхали.
Коли я читав ці вірші, повні смутку і туги за рідним краєм, мене теж охопив сумний настрій. Я замислився над гіркою долею людей, що називаються емігрантами. Дуже тяжко жити серед чужих людей на чужині. Хочу жити все життя з рідними, друзями на Батьківщині.
Зараз наша Україна вільна, наш народ будує демократичне суспільство. І я хочу жити тут і будувати щасливе майбутнє разом зі своїм народом у своїй державі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)