Назва балкарець, імовірно, одного кореня з назвою болгарин і булгар. Балкарці живуть на Кавказі, болгари – на Балканах. Булгари, що говорили на особливій тюркській мові – булгарском, були творцями могутнього царства в устя Ками, при впаданні її у Волгу.
Після того як булгари прийняли в X столітті іслам, їхня держава стала самим північним пунктом мусульманського миру. Сюди приїжджали купці із Самарканда й Багдада, сюди лісові племена звозили хутра, сюди прибували росіяни торговці
Суперником Волзької Болгарії була держава іншого
Волзька Болгарія й Хазария, дві могутні держави Поволжя, зникли, як і народи, їх що створили. Однак і понині на берегах великої російської ріки звучить тюркське мовлення. Її носіями є татари й чуваші
Слово татари колись було збірною назвою для всіх тюркських народів, жителів Великого Степу, і взагалі для мешканців Центральної й Північної Азії.
Його називають ще казанско-татарским, або поволжско-татарским, щоб відрізнити від мов сибірських і кримських татар. Мова цей розповсюджена не тільки в Татарської АРСР, але й у Мордовії, Башкирії, Чувашії, а також у цілому ряді областей Росії: Рязанської, Уляновській, Пензенської й т. д.
Літературна татарська мова стала складатися давно, ще в XVI столітті. А от інший, близький йому мова, башкирський, став мовою літератури тільки після революції
У травні 1918 року в Москві зібралися відповідальні працівники Татарії й Башкирії й утворили Центральну комісію з питань башкирської мови. Завдання ускладнювалося тим, що башкири говорили на різних діалектах і не мали своєї писемності. У наш час майже мільйон башкир користуються мовою, на якому створена багата література
Казанський університет знаменитий не тільки ім’ям Н. И. Лобачевского. У його стінах працювали всесвітньо відомі фахівці з тюркських мов. У Казанському університеті був зроблений науковий опис чуваської мови, що і донині є, мабуть, самим цікавим із всіх живих тюркських прислівників, тому що істотно відрізняється від них.
По-перше, тому, що є єдиним нащадком древньої мови булгар (частина булгар, що переселилася на Балкани, як ви пам’ятаєте, зберегла своє найменування болгари, але не мова). По-друге, тому що в утворенні чуваської мови брали участь і мови іншої сім’ї – финно-угорской, особливо древня марійська мова
Чуваський лист був створений в XVIII столітті. Тоді ж була написана перша граматика чуваської мови
Чудовий мовознавець Н. И. Ашмарин зібрав великий матеріал по чуваських діалектах і склав величезний, в 17 томах, словник чуваської мови. Дослідження чуваської мови триває й у наші дні
Турецька мова також має тюркське походження. Сучасна Туреччина завойована й населена тюрками порівняно недавно – в XI-XV століттях. Спроба скорити Європу, почата в XVI столітті турецькими султанами, провалилася.
Невдачею окончилось і насильницьке потуречення південних слов’ян-сербів, болгар, босняків, македонців. І все-таки більше мільйона чоловік говорять у Європі по-турецки: у європейській частині Туреччини, у Греції, Югославії, Болгарії. Правда, і зовнішній вигляд, і мова, і культура європейських (та й малоазіатських) турков відрізняє їх від “класичних” тюрків, що прийшли сюди із глибин Азії. За багато століть спілкування з корінними жителями Малої Азії, Ірану, Закавказзя, Балкан – з персами, греками, курдами, слов’янами, арабами, вірменами – племена тюркських прибульців змішалися з ними, сприйняли їхню культуру, запозичили багато слів
У Центральну Європу, на Дунай і за Дунай проникали багато тюркських народів. Авари, огузи, печеніги, торки, булгари… Багато хто із цих племен (а з ними і їхніми мовами) безвісти зникли.
Від них залишилися лише слова, запозичені деякими народами Європи, уривчасті записи в хроніках, окремі географічні назви. Але деякі мови все-таки збереглися
Наприкінці минулого століття російський етнограф В. А. Мошков відкриває в Бессарабії цікава тюркська мова, можливо, що сходить до мови огузов, печенігів або торков. Мова цей називається гагаузький
Гагаузи переселилися з Болгарії в ті роки, коли вона перебувала під гнітом Османської імперії. Адже турки насаджували іслам, а гагаузи сповідали християнство. Рятуючись від релігійних гонінь, вони знайшли свою нову батьківщину в бессарабських степах.
Частина ж гагаузів залишилася в Болгарії, де й живе донині. У СРСР (в основному в Молдавії й Одеській області) живе понад 150 тисяч гагаузів
Не всі вчені вважають гагаузів нащадками тюркських племен середньовіччя. По побуті й культурі цей маленький народ дуже близький болгарам, і ряд дослідників думає, що гагаузи – це нащадки болгар, насильно отуречених в XIV-XIX століттях. Вони зберегли православну релігію, але втратили слов’янська мова й перейшли на тюркський – адже гагаузьку мову коштує ближче всього до турецького.
На початку XX століття протоієрей Чакир, гагауз по національності, перевів на свою рідну мову ряд церковних книг і склав гагаузско-руминский словник. Але спроба просвітителя-одинака не увінчалася успіхом. І лише в 1957 році спеціальним Указом Президії Верховної Ради Молдавської РСР була уведена писемність гагаузькою мовою. Мовою гагаузів виходять друковані видання
Все це, зрозуміло, сприяє тому, що “маленький” гагаузька мова не розчиниться серед навколишніх його “більших” мов – молдавського, російського, українського. А от перспективи іншої цікавої мови не настільки радісні. Караїми, можливо, нащадки племен, які біля тисячі років тому входили до складу держави хазарів. Спочатку вони жили в Криму, а потім, в XIV-XV століттях, частково переселилися в Литву й на Україну.
По останньому переписі населення нашої країни їх налічується кілька тисяч. Але тільки близько 800 чоловік уважають караїмську мову рідним, інші перейшли на росіянин і інші мови СРСР. Досить імовірно, що в майбутньому караїмська мова зникне повністю й стане надбанням лінгвістів, так само як і мови литовських і білоруських татар. Носії цих мов нині повністю розчинилися серед литовців і білорусів, перейшли на їхню мову й тільки письмові пам’ятники, що залишилися, дозволяють ученим знайомити із цими тюркськими мовами
(1 votes, average: 5.00 out of 5)