Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них.
Я живу в місті з цікавою історією, з різноманітним мистецьким життям. Саме Харківщина стала батьківщиною багатьох художників, композиторів, письменників та поетів. Харків здавна славиться іменами людей, які посідають визначне місце в літературному житті України. Вулицями міста та стежками ланів і лісів Харківщини ходили Григорій Сковорода і Квітка-Основ’яненко, Євген Гребінка і Петро Гулак-Артемовський, Борис Грінченко
Славу літературного Харкова примножували своїм полум’яним словом Іван Вигран та Іван Багмур, Роберт Третьяков і Ігор Муратов, Петро Панч і Леонід Первомайський. А скільки було тих, відомих і маловідомих, яких ганьбили за правду, гнали і навіть катували! І тільки зараз ми можемо назвати їх: Василь Боровий, Віталій Поліщук, Іван Світличний, Михайло Шатилов та інші. Є в Харкові вулиці, що носять імена українських письменників: це і вулиці Шевченка, Лесі Українки, Квітки-Основ’яненка.
Ми пишаємося тим, що саме стежками
Ім’я Квітки-Основ’яненка, батька української прози, відоме нам не лише завдяки повістям “Маруся” та “Конотопська відьма”. Він був редактором першого в Україні журналу, з ним пов’язана історія становлення й розвитку харківського театру. А його п’єси “Шельменко-денщик” та “Сватання на Гончарівці”, які наповнені національним колоритом, оптимізмом, любов’ю до простого люду, і до нашого часу приваблю ють шанувальників театру. Завдяки творам Квітки-Основ’яненка ми дізнаємося про вигляд нашого міста майже двісті років тому. Один із парків Харкова носить ім’я цього письменника.
Драматургічний талант Марка Кропивницького теж пов’язаний з Харковом.
Відомий український байкар Петро Гулак-Артемовський опікувався не тільки літературними проблемами – він був першим ректором Харківського університету. Байкар Євген Гребінка писав свої байки теж у Харкові.
Особливо багато видатних імен зібралось у Харкові, коли він був столицею України за радянських часів. Письменники, поети тут навчались, працювали у газетах, журналах, видавництвах. Багато з них були у захваті від змін, що ніби обіцяли людям довгоочікувану волю, зі всією щирістю свого серця готові були оспівувати нове життя. Та жорстокі події радянської дійсності знищили найталановитіших із них: М. Хвильового, М. Еллана-Блакитного, Л. Курбаса, М. Куліша, В. Підмогильного. Є в Харкові будинок, який досі має назву “Слово”. Саме в ньому жили і живуть літератори.
Його стіни і вікна пам’ятають чорних “воронків”, що забирали у 30-ті та наприкінці 40-х років поетів, письменників, журналістів туди, звідки багато не повернулося.
Стали відомими письменниками О. Гончар, І. Муратов, В. Добровольський, які під час Вітчизняної війни саме з Харкова пішли добровольцями на фронт. Роман О. Гончара “Прапороносці” розповідає про тих, хто, як і він сам, зі студентської аудиторії університету поринув у страхіття війни, але зберіг чистоту душі й думок.
Багато талановитих поетів і письменників-харків’ян увійшли в українську літературу у другій половині XX ст. Це А. Перерва, І. Мироненко, І. Перепеляк, Л. Таран, В. Родионов. Харків пишається російськомовними поетами Б. Чичибабіним, Р. Третьяковим, Р. Мельниковим.
“С Украиной в крови я живу на земле Украины”. Цей рядок Б. Чичибабіна може бути кредо усіх митців, що живуть і працюють у Харкові зараз. Місто Харків, його працьовитий народ надихав і надихає поетів і письменників на нові твори.
А ми маємо змогу першими познайомитися зі скарбами художнього слова наших земляків.