Доброго дня, Машо!
Пишу тобi цього листа, бо, прочитавши повiсть О. С. Пушкiна “Капi-танська дочка”, менi захотiлось поспiлкуватися з тобою. У повiстi багато цiкавих героїв. Але ти така добра, проста i водночас рiшуча, мужня, що не звернути на тебе уваги не можна.
До того ж ти багато страждала, i я, читаючи повiсть, вiд усього серця спiвчувала тобi. Як страшно було менi, коли пугачовцi стратили твого батька та матiр. Розумiю, як самотньо i тяжко було тобi залишатись однiй у захопленiй повстанцями фортецi. Розлучена з Петром Гриньовим, осиротiла, ти все
Молодець!
Але я не завжди тебе розумiла. Пам’ятаєш, коли Андрiй Петрович Гриньов заборонив Петру Гриньову одружитися з тобою, ти згодилась з батьком коханого? Спочатку я не могла збагнути: невже ти не любиш цього
Молодого, гарного офiцера? А потiм зрозумiла твiй вчинок. Ось як, виходить, ти кохала Гриньова!
Його спокiй, хорошi стосунки з батьками для тебе дорожчi за твоє щастя! Це справжнє кохання. I я вiдкрила в тобi таку глибину почуттiв, таку красиву душу!
Ти вiриш Петровi Гриньову бiльше, нiж будь-хто. Коли навiть батько його, Андрiй Петрович,
Ти захистила правду.
Менi завжди подобались героїнi пушкiнських повiстей: “Дубровсь кий”, “Метелиця”, “Станцiйний наглядач”. Всi вони прекраснi. Та ти одна з-помiж них, хто зумiла вiдстояти своє щастя. Маша Троєкурова так i не наважилась одружитись з тим, кого гаряче кохала.
Дуня, хоч i спробувала змiнити свою долю i бути поруч iз коханим, пожертвувала задля цього своїм батьком. Ти ж зумiла стати щасливою, заради цього часто смiливо йшла супроти долi, але нiколи нiкому не зробила боляче. Навпаки, як добрий ´енiй, сама стаючи щасливою, робила щасливими iнших.
До побачення.
Учениця 8-го класу Колесник Оля.