Лі Бо або Лі Бай (кит.: ??; піньїнь: Li Bo, Li Bai, * 701 – † 762) – китайський поет періоду династії Тан. Разом із Ду Фу вважається одним з найвидатніших поетів в історії китайської літератури. Від нащадків отримав прізвисько “безсмертний поет” (кит. ??) (варіанти перекладу – “поет-святий”, “геніальний поет”).
Лі Бо відомий своєю багатою уявою, епатажною манерою поведінки, а також, за поширеними переказами, своєю любов’ю до спиртного. Він багато часу проводив у подорожах, мав вільні погляди, ставився з презирством до добробуту
У своїй творчості використовував традиційні літературні форми ши та фу, які поєднував з багатою уявою та образною мовою. Його поезія вирізняється глибокою філософічністю, яскравими даоськими образами, розповідає про різні сторони життя народу, зображує його нескореність. В. М. Алексєєв в статті “Китайська література” підкреслив, що Лі Бо в “величезному й яскравому потоці поезії… висловив все нескінченне багатство народного духу”.
Сила образів
(1 votes, average: 5.00 out of 5)