Легка й харчова промисловості становлять третю ланку агропромислового комплексу. Легка включає текстильної, швейної, хутряної, трикотажну й шкіряно^-взуттєву промисловості. Головна галузь текстильна.
Вона включає – первинну обробку сировини (бавовни, шовку, вовни, льна), прядильне виробництво, а також ткацтво й обробку тканин (фарбування, нанесення малюнка). Сировина для текстильної промисловості невигідно возити на більші відстані, тому підприємства по первинній обробці сировини зручніше розміщати в його джерел: вовни (Північний
Головними текстильними районами країни, уже довгий час залишається – Центральна Росія (Іванівської, Костромської, Московська області).
Основне призначення харчової промисловості – виробництво продуктів харчування. Тому підприємства харчової промисловості зустрічаються практично всюди, де постійно проживають люди
По характері використовуваної сировини
Галузі, що використовують неопрацьовану сировину, це рибна, маслодельная, круп’яна, консервна, цукрова;
Галузі, що використовують сировину, що пройшла переробку, це макаронна, хлібопекарська, кондитерська й т. д.
Виробництва першої групи розміщені в основному в районах виробництва відповідної сировини: цукрова – у Центрально – Чорноземному районі, маслоробна – на Північному Кавказі. Для виробництва другої групи основним факторам розміщення є – споживчий, тому що продукція цих галузей або швидкопсувна, або перевезення її обходиться дорожче перевезення сировини. Ці виробництва розміщені в основному в густонаселених районах, у великих містах. І тільки м’ясо – молочна промисловість, може розміщатися як у районах споживання (молоко, кисломолочні продукти, ковбаса), так і в районах сировини (консервовані продукти).
Харчова й легка промисловість – найстарші галузі, але у своєму розвитку вони значно відстають від багатьох інших промислових галузей. Криза, що пішла за розпадом СРСР, найбільше сильно вдарив по легкій промисловості. Дуже гостро стала позначатися недостача сировини, значна частина якого надходила із союзних республік. Російська легка й харчова промисловість перебуває в стані твердої конкуренції із закордонними виробниками, і головне завдання цих галузей – підвищення якості продукції й зниження її собівартості