Умберто Еко є однією з найталановитіших особистостей сучасної світової культури. Науковець, філософ, спеціаліст з історії середньовічної Європи, семіотик, есеїст, літературний критик, письменник, про * у фесор Болонського університету, а також почесний доктор багатьох знаних університетів світу. Не випадково видатний літературознавець та вчений із світовим ім’ям, Юрій Лотман, називав Умберто Еко “Одним із найбурхливіших кратерів вулкану сучасного інтелектуального життя Італії”.
Його неосяжний кругозір та енциклопедична ерудиція
Умберто Еко написав чимало вагомих наукових робіт, серед яких: “Еволюція середньовічної естетики” (1959 р.), “Відсутня структура. Введення у семіологію” (1969 р.), “Поетика Джойса”(1998 р.) тощо. Світову славу метру сучасної словесності приніс його перший філософськодетективний роман “Ім’я троянди”, що був опублікований у 1980 році. А після його екранізації французьким кінорежисером ЖанЖаком Анно у 1986 році популярність твору почала зростати у геометричній прогресії.
ЖанЖак Анно, який все життя захоплюється історією, згадує, яке велике враження справив
Умберто Еко написав ще 4 романи: “Маятник Фуко” (1988 р.), “Острів попереднього дня” (1994 р.), “Баудоліно” (2000 р.) та “Дивовижний вогонь королеви Лоани” (2004 р.). Щоправда, роман “Дивовижний вогонь королеви Лоани”, на жаль, може стати останнім, адже в одному зі своїх інтерв’ю письменник заявив, що бажає продовжувати займатися тільки наукою, і “п’яти романів буде достатньо”.
Як і всі чотири попередні художні Твори Умберто Еко, роман “Дивовижний вогонь королеви Лоани” вирізняється прекрасною стилістикою, несподіваним сюжетом та формою. Головний герой роману – 59-річний торговець антикварної книги – Джамбаттіста Бодоні, який через нещасний випадок втрачає пам’ять. Герой не пам’ятає своєї родини й навіть не може пригадати власне ім’я, проте навдивовижу легко цитує твори різноманітних авторів. За і онією долі, його культурій “багаж” залишився п торушним, він пам’ятає г г зйже все, що колинебудь в литті йому довелося прочитати. Розгублений герой намагається будьщо пригадати своє минуле й із цією метою повертається у будинок, де промайнуло його дитинство.
Там він знаходить старі платівки, якими захоплювався в юності, колись улюблені журнали та книжки, якими зачитувався, перші шкільні підручники тощо. Ці речі поступово допомагають повернути Джамбаттісту Бодоні усе те, що він втратив.
Книгу “Дивовижний вогонь королеви Лоани” можна назвати “ілюстрованим романом”, адже на її сторінках читач знаходить чимало зображень – старі марки, обкладинки журналів, книжок, платівок… За задумом Умберто Еко, всі вони мають яскраво проілюструвати 30ті та 40ві роки XX століття, роки дитинства та юності головного героя роману, а також, до речі, й самого письменника: “… більшість із спогадів тих часів – мої власні спогади, та усі зображення журналів, платівок, книжок та коміксів дібрані мною з власної колекції. Але я не намагаюся описати автобіографію, це скоріш біографія цілого покоління. ” Як зізнається письменник, на пошуки усіх цих антикварних речей він витратив багато часу, роками блукаючи букіністичними лавками.
Як і Джамбаттіста Бодоні, Умберто Еко шукав сліди свого минулого.
Отже, читаючи із задоволенням книги Умберто Еко, будемо все ж таки сподіватися, що великий майстер слова напише на радість читачам ще не один цікавий художній твір та поповнить світову скарбницю інтелектуальної постмодерністської прози. Мимоволі згадуються його слова, якими він охарактеризував себе як письменника: “Я – вчений, котрий на вихідних замість того, щоб грати у гольф, пише романи.”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)