ЛАД – бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади. Зображувався лише разом з нею. Свято Л. відбувалося з 25 травня по 25 червня. В жертву Л. приносили білого півня (символ подружньої вірності). (За П. Трощиним).
ЛАДА – велика давньоукраїнська богиня весни. Свято Л. наставало тоді, коли починав танути сніг, і тривало до початку весняних робіт. Зображувалась здебільшого у вишивці верхи на коні разом зі своєю донькою ЛЯЛЕЮ та пучечком червоної калини в руці.
За давньою легендою, Л., несучи весну на землю
Підхопилася Л., кинулася бігти в бідний край – нести тепло і весну, але колюче терня нестерпно дерло її тіло. І там, де падали краплі Л. крові на землю, виростали буйні кущі червоної калини. (За М. Кожухар-Плачиндою).
Міфічний образ давньоукраїнської богині Л. трансформувався у міфології багатьох індоєвропейських народів, які походять від праукраїнців-оріїв.