Леонід Куліш-Зіньків народився 2 травня 1942 року в селі Кричильськ Сарненського району на Рівненщині в сім’ї селянина – відомого в селі гумориста.
Навчаючись у сільській десятирічній школі, пройшов трудові будні піонервожатим. Перші вірші надрукував у “Степанській газеті”, будучи ще дев’ятикласником.
Після закінчення школи у 1960 році працював у Казахстані, згодом навчався на історичному факультеті Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки. У студентські роки з’явилася його перша публікація в республіканській
Після закінчення навчання у 1968 році повернувся у рідне село, де все життя викладав історію, а потім і правознавство в сільській школі.
Широку популярність поет отримав після випуску книги для дітей “Як горобчик рахував”. Його твори все частіше з’являються на сторінках районної та обласної періодики. Поетові смішинки, байки друкують журнали “Перець”, “Крокодил”, “Малятко” та “Барвінок”.
Поезію його дитячої тематики постійно передає літературна редакція української радіомовної компанії.
1990 р. – поет стає членом Спілки письменників України і найвідомішим письменником на Сарненщині.
1995 р. – було видано нову книжку Л. Куліша “Цирк на дроті”. Смішний веселий гумор розтоплює кригу відчуження, знімає стрес, піднімає настрій, збагачує духовно і морально.
1997 р. – у збірнику пісень “Козачата” Миколи Ведмедері надруковано дитячу пісеньку на сл. Л. Куліша “Кицька – кицьку вчила”.
1998 р. – у Луцьку видається книга поета “На веселій ноті”. У нову книжку поета-гумориста ввійшли твори, написані на злободенні сьогоднішні теми. Його гуморески, співомовки, літературні пародії – і дотепні, викликають щиру посмішку.
Одна за одною з’являлися друком його нові книжечки для малят: “дівонька-круглая голівонька”, “Чого мовчала мишка”, “Тридцять три сороки”, “Кіт чекає на обід”.
На слова поета композиторами написано музичні твори. З ним охоче працювали художники, читці, співаки, редактори. Твори Куліша друкувалися у найрізноманітніших газетах і журналах.
Окремими виданнями вийшло понад двадцять книг віршованих та прозових творів письменника. Його вірші перекладені російською, білоруською, казахською, молдовською, словацькою, польською, башкирською мовами.
Леонід Куліш був почесним гостем, учасником виховних заходів, відкритих уроків фактично усіх навчальних закладів Сарненського району.
Помер 27 квітня 2007 року за вчительським столом в одній із Житомирських шкіл, куди його запросили на літературний урок. Похований у с. Кричильськ.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)