Книга “Десять днів, які потрясли мир” була зовсім незвичайним явищем в американській літературі й відкривала нову сторінку в її історії. “Десять днів…” розкриває дійсність у революційному розвитку в повному розумінні слова. У цьому насамперед проявляється новаторство Рида, що успішно втілило в образах сутність і дух, динаміку, і пафос, народності й гуманізм найбільшої події Жовтневої революції. Перед очами читача проходить процес народження нового миру, що супроводжується агонією старого, наскрізь прогнилого будуючи. Риду
Це було результатом і високим письменницьким талантом і глибоким розумінням подій, що відбуваються. Однак у книзі Рида є окремі неточності й помилки; він не має у своєму розпорядженні всі відомості про титанічну діяльність російських більшовиків на чолі з В. И. Леніним у підпілля, об них боротьбі
Для оповідання Рида характерний разючий динамізм. Відчуття руху, швидкої зміни подій, стрімкого й нестримного їхнього розвитку створюється не тільки чергуванням картин і епізодів, але й всією побудовою книги. Зі Смольного
Справді поэтично передається пафос і високе революційне розжарення, що панують у Смольному. Саркастично, з відтінком іронії й презирства обрисовуються контрреволюційні діячі Думи. Важливе місце в поетичному сприйнятті революції займають масові сцени, що розкривають революційну енергію російського трудового народу – робітників і солдатів. Джон Рид цілком приводить оголошене В. И. Леніним “Звертання до народів і урядів всіх воюючих країн”.
У цьому позначається ще одна особливість книги: Рид сміло включає в її тканину документи, даючи читачеві можливість краще розібратися в подіях, що відбуваються. Цю же ціль переслідують і численного авторського відступу
Джон Рид не був самотній у літературі США першого років після Жовтневої революції. Його прихильники поєднуються навколо журналу “Либерейтор”.