7 КЛАС
“ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?”
О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ
До теми “Морально-етична проблематика оповідання О. Стороженка “Скарб””
1. Хто є героями твору?
2.Як ви вважаєте, чи правильно батьки виховували Павлуся?
Не зовсім правильно. Занадто велика опіка зіпсувала його, скалічила душу, перетворила на ледаря.
3.Хто піклувався про Павлуся після смерті батьків?
Наймит і наймичка, які працювали у батьків. Згодом
4. Як ви думаєте, чи відчував Павлусь коли-небудь докори совісті?
5. Як видумаєте, чи правильніш було прізвисько Павлуся?
Так. Його називали Лежнем.
6. Які проблеми порушуються у творі?
Про сенс людського життя, його цінність, щастя людини, стосунки між батьками і дітьми, відповідальність батьків за своїх дітей тощо.
7.Як ви розумієте поняття “скарб” у творі?
До теми “Трагізм і комізм у казці Б. Лепкого “Мишка””
1. Що говориться у казці про людей?
“О, люди – це дуже цікаві створіння!”. Слід зазначити, що говориться про людей з іронією.
2.Кого
3.Де вона почувалася нормально?
4.Чому мишки з міста були худими, миршавими?
Тому що там були “страх погані часи”. Люди не мали що їсти, тому й миші були голодними.
5.Якими були змальовані багаті господарі?
6.Яка подія є свідченням цих якостей господарів?
Зустріч із голодною жінкою з міста, яка просила у них молока для хворої дитини. А вони не дали ні краплини.
7.Як мишка вирішила помститися господарям?
8.Чому мишка вирішила покинути дім багатих господарів?
Тому що вона не могла жити під одним дахом з жадібними людьми. І вони подавали поганий приклад її мишенятам.
9.Визначте риси трагічного і комічного у казці.
Трагічне – життя голодних людей, комічне – вчинок мишки, яка покарала скупих і нікчемних людей.
До теми “Духовне багатство – найбільший скарб у житті (за поезіями Л. Костенко “Чайка на крижині” та “Крила”)”
1. Якою зображена зима у поезії “Чайка на крижині”?
2.Коли відбувається дія твору?
3.Яка композиція вірша?
Вірш побудований як діалог людини з чайкою.
4.Що людина говорила чайці?
Вона лякала її самотністю, тонкою кригою, талою весняною водою.
5.Якою була реакція чайки?
6.Яким був найвагоміший аргумент чайки? Зачитайте слова тексту.
“Я ж маю крила”.
7.Як слід розуміти останні рядки поезії?
Вислів “нащо крилатим грунт під ногами” символічний. Крила – це те, що підносить людину над землею.
8.Як слід розуміти поняття “крила” у віршах Л. Костенко “Чайка на крижині” та “Крила” ?
Крила – багатозначне поняття. Це може бути творчість, високі помисли, гарні вчинки (щедрість, турбота про ближнього), красиві мрії, кохання, щирість тощо.
9.Знайдіть приклад рефрену у віршах? Яка його роль у творі?
“А крила має. А крила має”. Підсилює основну думку.
До теми “Моральний вибір кожної людини (за повістю-притчею Б. Харчука “Планетник”)”
1.Звідки з’явився Планетник?
2.Яким було його дитинство?
3.З ким порівнюється маленький хлопчик? Зачитайте слова тексту.
“Цілу зиму сидів у курній хаті, наче ота насінинка, запхнута й зав’язана у торбинку”.
4.Яким було перше горе Планетника?
5.Яким був перший сміливий вчинок Планетника?
Він насмілився виступити проти страшних хмар.
6.Якою була мрія хлопчика?
“Я, мамо, виплекаю квітку – я стану над громом”.
7.Як ви думаєте, чому Планетник любив людей, хоча вони його ображали?
Він був надзвичайно добрим, умів прощати зло.
8.Яким було ремесло Планетника?
Він був хліборобом. Хоча умів робити все, за що брався.
9.Чому люди не любили Планетника?
У нього все виходило краще, ніж у них. Вони йому заздрили. А щоб виправдати свою безпорадність, звинувачували його.
10.Чим можна пояснити надзвичайні успіхи Планетника?
Він просто був розумним, умів спостерігати за природою.
11.Про що жалкував Планетник, сидячи у холодній?
12.Як ви думаєте, що сталося з Планетником?
13.У якому творі світової літератури змальовано подібну історію?
Казка-притча французького письменника А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”.
14.Як ви думаєте, чому автор не показує смерті Планетника?
Тому, що ідеали добра, краси, гармонії вічні.
До теми “Людська доброта і жорстокість (за оповіданням Є. Гуцала “Сім’я дикої качки”)”
1. Яким постає в оповіданні Юрко?
Хвальком із міста, який розповідає не завжди правдиві історії дівчинці з села Тосі.
2.Яка пригода трапилася. з дітьми на березі річки?
3.Для чого Юрко забрав каченят?
Він хотів відвезти їх у місто, показувати своїм товаришам.
4.Чому сумувала Тося?
Вона розуміла, що каченятам важко буде жити в неволі, вони можуть померти.
5.Як ви думаєте, чи правильно вчинив Юрко?
6.Чому хлопці підтримали Тосю?
Тому що вони зрозуміли, що Тося прагне врятувати каченят.
7.Як ви думаєте, чому ні хлопці, ні Тося не приходили до Юрка?
8.Як на вашу думку, чи правий був Юрко, коли думав, що Тося до нього не підійшла б, коли б він покликав?
Так, Тося не підійшла б, оскільки не могла вибачити жорстокості.
До теми “Наскрізний гуманістичний пафос новели Л. Пономаренко “Гер переможений””
1. Коли відбуваються події, описані у творі?
2.Що робили полонені німці?
3.Як працювали полонені?
Досить добросовісно. Поступово складається враження, що вони звичайні люди.
4.Що вам відомо про Фрідріха?
У нього було дві маленькі доньки. Фрідріх був хворим. А ще він скопав маленьку грядку і посадив нагідки.
5.Яке ваше враження від Фрідріха?
Він добра людина, яка прагнула створити затишок. Мабуть, він любив красу, адже не тільки садив квіти, а й робив сонця й квіти із шматочків цегли.
6.Як до полонених ставилися жителі містечка?
Спочатку вороже. Але поступово перестали сердитися і приносили їм їжу та одяг.
7.Що трапилося з Фрідріхом?
8.Що нагадувало про Фрідріха?
Квітка, що цвіла під вікном, коли пролітав перший сніг.
9.Яке значення мав хрест, зроблений дітьми із паличок?
Це вияв помсти. З одного боку – Фрідріх ворог, загарбник. З іншого – він нічого нікому не зробив у містечку поганого.
10.Що знайшов син героїні в стіні квартири через багато років?
У стіні знайшли рукавицю, у якій лежали фото двох дівчаток, доньок Фрідріха.
11.Подумайте, яку роль відіграють ці фото у сюжеті твору?
З одного боку – це згадка про минулу війну. А з іншого – нагадування про те, що війна жорстока, оскільки робить дітей сиротами. Сироти були з боку обох воюючих сторін.