I. Загальнолюдські цінності героїв І. Карпенка-Карого; (Письменник умів “заглибитися в душу народу”, правдиво розкрити трагедію простих людей. Він довів, що гідність людини не в приналежності до привілейованої касти, а в трудовій діяльності, в простоті та щирості, коханні та взаємоповазі.)
II. Риси героїв “нашого часу”. (Безумовно, це прагнення мати якомога більше грошей. А що сучасні бізнесмени? Гроші на першому плані в усіх “крутіїв”. Тільки ховають вони їх не в калитку, а в банки-схованки.)
1. Апетити “олігархів”. (Як
2. Праця на “фірмача”. (Чи багато сьогодні молодих людей влаштувалося на роботу за контрактом чи договором? Дуже мало таких. Бо в умовах суцільного безробіття вони згодні на будь-який заробіток. Тож маємо сучасного Ліхтаренка, який нехтує законом і готовий на все заради дешевої робочої сили, що принесе величезні прибутки.)
3. Вищий соціальний статус. (Інколи сучасне покоління
НІ. Спосіб життя і мислення героїв І. Карпенка-Карого. (Написане Карпенком-Карим протягом 90-х років XIX століття на сучасну тематику свідчить про його прагнення дати народові п’єси серйозні, моральні, з повчальною метою. Це твори “Батькова казка”, “Гріх покаяння”, на яких треба вчитися сучасникам “правди життя”.)
IV. Осмислення історичного минулого. (Драматургія І. Карпенка-Карого своєрідно підсумувала майже столітній розвиток української держави, показала її цілісність. Зокрема, трагедія “Сава Чалий” вчить нас бути мудрими і мужніми, розважливими, обдумувати кожний свій вчинок.)