Наявність певних жанрових ознак дозволяє віднести той або інший прозаїчний добуток до казок. Життя казки – це безперервний творчий процес. У кожну епоху відбувається часткове або повне відновлення казкового сюжету. І на прикладі казки П. П. Єршова “Ковзанів-горбунок” ми простежимо прояв народних традицій у літературній казці.
П. П. Єршов ще будучи гімназистом захоплювався фольклором. “Серед старих він уважно прислухався до оповідань про повір’я, звичаї, життя російського народу”. В 1834 році казка Єршова стала на суд вимогливої
На мій погляд відносно письменника до форми оповідання: тут відчувається закоханий у свою справу російський казкар, а не просто письменник, що інтерпретує казку.
Крім того, “Коник-горбунок” складається з ряду казкових сюжетів, які з’являються в народних казках. Наприклад:
Батько доручає трьом синам оберігати своє добро, а виконує це молодший син (у народній казці це варіація конфлікту головного героя із соціальними силами – зрадництво старших братів або тема несправедливого розділу майна).
Чудесний
Перо чудесного птаха приносить горі й т. п.
Всі ці мотиви зустрічаються в казках “Сивка-бурка”, “Свинка – золота щетинка”, “Жар-птиця й Василиса-царевна”.
Єршов у казці дивно точно передає міфічне світовідчування народу. Уже з перших рядків ми бачимо не неосвічений російський народ, з обмеженим кругозором, а розум здатний мислити піднесено, велично. Єршов не просто говорить, що в такий^-те сім’ї живе таке-те мужик, а виносить оповідання за рамки щоденності на якийсь всесвітній простір:
За горами, за лісами,
За широкими полями,
Проти неба – на землі,
Жив старий в одному селі.
Сіло – це часточка вселеної, але автор показує й більше реальне життя селянського народу:
Так возили в град-столицю:
Недалече від села.
У казці по народному показані й святкові сторони селянської праці
Чистити коней починає,
Умиває, забирає,
Гриви довгі плете,
Разни пісеньки співає…
А забравши їх в обидва чани
Націдити ситі медвяної
И насипав дополна
Белоярого пшона
Казковий мир Єршова органічно злитий із селянською повсякденністю й навіть чарівні, казкові образи мають земну красу, земними рисами
Наприклад, Жар-птиця – це вітер, хмара, блискавка плюс жар у селянській печі, рудий півень за околицею. З нею зв’язаний і образ блискавиці (коли над хлібним полем спалахують вогники).
Цар-дівиця живе в казковому золотому палаці, цей мотив теж узятий з народного фольклору, точніше періоду язичеських повір’їв про палац бога – Ярили.
Під’їжджають; у воріт
Зі стовпів кришталевий звід;
Всі стовпи ті завиті
Хитро в змійок золоті,
На верхівках три зірки,
Навколо терема сади,
На срібні там гілках
Птаха райські живуть.
Ершовский Иванушка – типові персонажі російського фольклору. Він дурить навколишніх, грає із себе дурня. Він не жадібний, йому не потрібні гроші, почесті й слава. Серед інших героїв Иванушка-дурачок, сама волелюбна людина.
Він простодушний, але правдивий. У спілкуванні із царем він вільний і сміливий:
Дивовижна справа! Так і бути,
Стану царі тобі служити.
Тільки чур із мною не битися
И давай мені висипатися,
А то я був такий.
Єршов зберігає традиційні повтори в казці (брати йдуть сторожити хліби), сполучає народні й літературні традиції того часу
Єршов уловив і втілив у своїй “чарівній казці” саму суть народної культури, що пов’язана з ранніми язичеськими й з більше пізніми християнськими поданнями
Біографічна довідка
Єршов Петро Павлович – відомий письменник (1815 – 1869), уродженець Сибіру; утворення одержав у Петербурзькому університеті; був директором тобольской гімназії. Друкував вірша в “Бібліотеці для Читання” Сенковского й в “Сучаснику” Плетньова. Популярність доставила Єршову казка “Коник-Горбунок”, написана їм ще на студентській лаві й уперше надрукована уривком в 3 т. “Бібліотеки для Читання” 1834 р., з похвальним відкликанням Сенковского ; перші чотири вірші казки накидав Пушкіна, що читав її в рукописі. “Тепер цей рід творів можна мені й залишити”, – сказав тоді Пушкін.
Великому поетові сподобалася легкість вірша, з яким – говорив він – Єршов “звертається як зі своїм кріпосним мужиком”. Вслід потім вона вийшла окремою книжкою й при житті Єршова витримало 7 видань; починаючи з 4-го видання, в 1856 р., вона виходила з відновленням тих місць, які в перших виданнях замінені були крапками. “Коник-Горбунок” – добуток народне, майже слово в слово, за повідомленням самого автора, узяте з вуст оповідачів, від яких він його чув; Єршов тільки привів його в більше стрункий вид і місцями доповнив. Простий, звучний і сильний вірш, чисто народний гумор, достаток удалих і художніх картин (кінний ринок, земський суд у риб, городничий) доставили цій казці широке поширення; вона викликала кілька наслідувань (наприклад, Коник-Горбунок із золотою щетинкою).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)