Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “КАРАЮСЬ, МУЧУСЯ, АЛЕ НЕ КАЮСЬ” (мій улюблений письменник Т. Шевченко)
Тарас Григорович Шевченко – найвідоміший письменник України. Народився він 9 березня 1814 р. в с. Кирилівка, там він провів своє дитинство, був кріпаком, змалку він відчув, що це таке – бути в неволі. Іще з дитинства майбутній поет полюбив мистецтво : малювання та літературу, потім закінчив Академію мистецтв у Петербурзі. На власні кошти розповсюджує “Живописну України” – серію картин, на яких,
Чого мені тяжко, чого мені нудно,
Чого серце плаче, ридає, кричить,
Мов дитя голодне? Серце моє трудне,
Чого ти бажаєш, що в тебе болить?…
Звісно, ні молитви, ні розпачливі думки не могли врятувати Шевченка, він обрав шлях активного протесту, боротьби.
За поему “Сон” його було заарештовано й відправлено до Оренбурга. Тут Шевченко писав, ховаючись від офіцерів, тікаючи від усього світу в степ, за вали, на берег моря,
…Як же жити
На чужині на самоті?
І що робити взаперті?
Якби кайдан перегризти,
То гриз потроху б.
22 квітня 1838 р. завдяки зусиллям К. Брюллова, І. Сошенка та ін. поета викупили з кріпацтва. Невдовзі його було переведено до Новопетровського укріплення – на півострові Мангишлак, це було 1850 р. Умови там були жахливими, навколо пустеля, пісок і солона вода, дуже шкідливий клімат. У серпні 1857 р. Шевченка відпустили, і він три доби плив на рибальському човні через Каспій, а з Астрахані до Нижнього Новгорода – пароплавом.
Потім поет багато подорожував Україною, писав, малював і до останнього дня не втрачав надії на одужання, пов’язуючи його з Україною. Підсумком його життя могли б бути слова з вірша “Доля” :
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою…
“Він був сином мужика і став володарем у царстві дух”, – писав про Тараса Шевченка Іван Франко. – Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури…Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)