Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)

Іван Петрович Котляревський (1769-1838 pp.)

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня (26 серпня за ст. ст.) 1769 року у родині дрібного чиновника полтавського магістрату. У родини було невеличке господарство та кілька сімей кріпаків. (До списку дворян Котляревських було внесено лише 1793 року.) Закінчивши парафіянську школу 1780 року, майбутній письменник вступає у Полтавську духовну семінарію. Уже там Котляревський між друзями здобуває славу “рифмача” і стає душею рукописного журналу “Муха”. Але 1789 року з невідомих причин він кидає

навчання у семінарії, натомість здобуває посаду канцеляриста губернської управи. Згодом майбутній письменник деякий час навіть працює домашнім учителем у поміщиків.

У цей період він зацікавився народними звичаями, переказами, прислів’ями.

31796 року Іван Петрович перебував на військовій службі, брав участь у російсько-турецькій війні, де 1806 року відзначився доблестю при взятті Бендер та Ізмаїла. Дослужившись до чину штабс-капітана, він 1808 року виходить у відставку. Після війни Котляревський намагався влаштуватися в Петербурзі, але йому це не вдалося, і він повертається до Полтави.

З 1810 по 1835 роки він

працює наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян, а з 18 2 7 року ще й попечителем “богоугодних закладів” Полтави.

Письменник належав до полтавської масонської ложі “Любов до істини”, яка проповідувала просвітительські ідеї. Після повстання декабристів на допитах згадувалось ім’я керівника ложі М. М. Новикова. Була там згадка і про Котляревського як члена “Мало російського товариства”, але за браком доказів справу на нього заведено не було.

У 1835 році І. П. Котляревський через тяжку хворобу вийшов у відставку, а невдовзі перед смертю дав волю кріпакам і роздав майно знайомим.

Помер Іван Петрович Котляревський 10 листопада (29 жовтня) 1838 року. ?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)