М. Ільїн (Ілля Якович Маршак) народився (нині Артемовськ, Україна ). Його батько працював на миловарних заводах, був обдарованим техніком, хіміком-самоучкою. Ілля Якович Маршак учився в Петербурзі, закінчив після Жовтня технологічний інститут. З 1924 року він пише невеликі нариси на хімічні Теми в журналі “Новий Робинзон”.
М. Ільїн прагнув створювати не просто науково-популярні, а художній^-художні-науково-художні нариси. Він ставив перед собою не тільки пізнавальні, але й виховні завдання; звертався до розуму, почуттю й уяві читача. Перші
Створено вона давно, але основний матеріал, принципи його розкриття цікаві й сьогодні. М. Ільїн не тільки дає певне коло знань, але розвиває спостережливість, прилучає до методів експериментальної роботи, будить інтерес до розширення знань, до творчої праці. Дотепер свіжа основна ідея книги: “друга
Письменник знайшов вірний тон розмови з дітьми про науку, техніка, природу. В 1930 році М. Ільїн написав книгу про першу п’ятирічку “Оповідання про великий план”. Техніка, економіка, політика зв’язані в цій книзі так само нерозривно й тісно, як у житті.
У цій книзі говорилося про те, що повинне бути зроблене в народному господарстві за п’ять років. Вона створювалася в перший рік п’ятирічки; виходить, через чотири роки читачі змогли б перевірити факти, викладені в книзі, отже, зловживати фантазією було не можна. М. Ільїн зумів створити добуток, заснований на об’єктивних і безперечних фактах. Публіцистично гостро, художньо яскраво й доступно розповів він про велику працю народу, що виконує перший п’ятирічний план.
Книга викликала інтерес не тільки в дітей, але й у дорослих. “Оповідання про великий план” із тріумфом був прочитаний усюди в Європі, переведений на мови Японії, Китаю й витримав, якщо не помиляюся, не одне, а кілька багатотиражних видань у Нью-Йорку” ,- писав А. М. Горький. М. Ільїн писав про рослини й камені, про руди й морські течії, про нові машини й стародавні письмена. Назви його книг свідчать про багатогранність інтересів письменника: “Оповідання про великий план”, “Людин і стихія”, “Оповідання про машини”, “Подорож в атом”, “Скорення природи”, “Оповідання про те, що тебе оточує”. Всі вони були як би відповіддю на тему “Як людина стала велетнем”, поставлену А. М. Горьким перед науково-художньою літературою
Книги М. Ільїна про науку насичені відчуттям поезії праці, передають биття наукової думки, уміють сполучити в собі все – “від політики до погоди”. У них з’єднується глибина змісту з Витонченим, захоплюючим, що іскриться гумором. Іноді це гумор назви, тісно пов’язаного з основною думкою глави, наприклад: “Коли тисяча більше двох тисяч”, “Гора, що буде з’їденаі”, “Пироги з вугілля й руди”, “Розрахунки професори, що не вміє вважати”. Іноді це гумор вдало знайденої деталі, наприклад в оповіданні про видобуток кам’яного вугілля – цвинтаря тварин і Рослин, що жили багато століть назад: “Але роки йшли, вимерли звірі, висохнуло море, залишилося на місці затоки величезне болото. А потім і болото засипало піском, затягло глиною. Залишки болотних трав, папоротей, хвощів гнили під шарами піску й глини, чорніли, перетворювалися у вугілля. І от на той^-тому-тім-той-цей-той цвинтар хочемо ми прийти, витягтися мерців з їхніх могил і змусити на нас працювати”. М. Ільїн користується й гротеском, викриваючи у своїх книгах буржуазне суспільство з його нелюдськими законами.
Так, у книзі “Людин і стихія” він пропонує читачеві представити, що б трапилося, якби капіталісти знайшли спосіб керувати погодою: “Іде боротьба. Погода відпускається тому, хто дасть більше… Уряд не скупиться на урагани для розгону робочих демонстрацій і придушення повстань у колоніях”.
Книги М. Ільїна, що розповідають про науку,- по-справжньому світоглядні книги. Він сам уважав основним цю якість літератури, будучи переконаний, що головна мета книги – формувати світогляд дітей. М. Ільїн майстерно вирішував багато питань створення науково-художньої літератури.
Книга “Оповідання про те, що тебе оточує” (1952), написана в співавторстві з Е. Сегал, має ті достоїнства, які необхідні науково-художньому добутку для дошкільників і молодших школярів. Вона має більшу пізнавальну цінність; розширює подання дитини про навколишньому. Оповідання сюжетно засновані на найпростіших, добре знайомих дітям явищах і предметах.
Вони беруться як відправна крапка розвитку сюжету. Наприклад, спочатку Мова йде про олівець, а потім простежується його зв’язок з густими лісами й покладами графіту
Дитячий м’яч, поштова скринька, звичайний водопровід допомагають письменникові навчити дитини уважно вдивлятися в навколишнє, знаходити зв’язки між предметами і явищами. Добутку М. Ільїна мають велике идейно-эстетическое й педагогічне значення. “У науці є життя й поезія, треба тільки вміти їх бачити й показати”,- говорив він. М. Ільїн умів це робити, він був теперішнім поетом науки, як справедливо називають його многие.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)