Один з найкращих англійських письменників XIX століття змалечку пізнав життя у злиднях. Тяжкі умови існування не дозволили Діккенсу отримати освіту, проте саме життєвий досвід допоміг письменникові досягти матеріального добробуту. Вже перші романи Діккенса принесли йому всесвітнє визнання. Незважаючи на жебрацьке життя, Діккенс – письменник-оптиміст.
Почуття гумору не зраджує йому ніколи. Одним із найкращих гумористичних романів автора є “Посмертні нотатки Піквікського клубу”. У творі йдеться про спортивні пригоди кількох
Навколо нього можна побачити членів організованого ним “клубу”: закоханий товстун Тампен, горе-спортсмен Уінкль, нереалізований поет Снодграсс. До них приєднується слуга містера Піквіка Сем Уеллер – жартівник та балагур, носій народної гумористичної мудрості. Казково-доброзичливі стосунки “піквістів” різко контрастують з навколишнім буржуазним світом. При усіх своїх недоліках комічні герої Діккенса відображують собою оптимістичний погляд письменника на людські якості. Різдвяні оповідання склали цілий цикл
Найкращим оповіданням циклу є “Різдвяна пісня у прозі”, де зображене фантастичне перетворення бездушного капіталіста Скруджа у найдобрішого “різдвяного” діда. Гумор Діккенса і тут приймає несподівані форми. Напуття Скруджу дає не хто-небудь, а його колишній компаньйон, який недавно помер. Розповідаючи усілякі страхіття про потойбічне життя та щиро каючись у нечесному житті на землі, він попереджає свого друга Скруджа. Переляканий Скрудж одразу ж втрачає інтерес до збагачення та починає думати про порятунок душі. Ідеалістичне перетворення капіталіста на чесну та порядну людину приносить добро іншим людям.
Світове визнання “тримали також гумористичні частини роману “Наш спільний друг”, присвячені сатиричному зображенню родини Подснапів, яка уособлювала собою лицемірство та самозадоволену респектабельність вищих класів Англії. У сюжет роману покладено також багато життєвого матеріалу, проте основна сюжетна колізія будується на поступовому з’ясуванні усіма персонажами складного переплетіння таємниць, серед яких основна – вигадане вбивство головного героя. Діккенс завжди виступав проти капіталізму та буржуазного устрою.
Він виводив у своїх творах персонажів, які мали найкращі людські якості, тяжкі випробування завжди проходили для них з долею гумору, який допомагав їм долати усі перешкоди на шляху до щастя та добробуту.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)