Головна думка твору”Інститутка” – палке прагнення кріпаків вирватися з-під влади поміщиків, стати вільними. Повість “Інститутка” була першим прозовим твором в українській літературі, де показано непримиренність між кріпаками та кріпосниками, засуджувалось кріпосництво як велике соціальне зло. Соціальний конфлікт твору зображено на тлі життя та побуту кріпаків і поміщиків.
Особливого значення набуває знання письменницею мови усіх прошарків суспільства. Мовностилістичні засоби творів мають багато фольклорних елементів
Своє
Звертаючись до привабливих позитивних героїв, Марко Вовчок вживає пестливо-зменшувальні слова: “Устино, серденько”, “дівчино-горличко” тощо.
Коли Марко Вовчок читала свою повість у присутності Шевченка, Тургенєва та інших видатних діячів культури, похвалам
Цензура дуже спотворила твір, що друкувався без нагляду письменниці, яка в той час була за кордоном.
До наших днів повість “Інститутка” зберігає свою велику пізнавальну та художню цінність як правдива пам’ятка про далеке минуле нашого народу.
Творчість Марка Вовчка відіграла велику роль у подальшому розвитку української реалістичної прози, посилила й міжнародну роль української літератури. Твори письменниці за її життя, починаючи з 1859 року, з’являються в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходять у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)