ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. із предисл. – 1841) Бела – черкеська князівна, дочка мирно’го князя й сестра юного Азамата, що викрадає її для російського офіцера Печорина.
Ім’ям Б., як головної героїні, названа перша повість роману. ПРО Б. розповідає простодушний Максим Макси-мич, але його сприйняття постійно коректується словами Печорина, що приводяться в оповіданні. Б. – горянка; у ній збереглися природна простота почуттів, безпосередність любові, живе прагнення до волі, внутрішнє
Однак у ній пробуджується любов, і, як цільна натура, Б. віддається їй з усією силою страсті.
Коли ж Б. знудила Печорину й він наситився любов’ю “дикунки”, вона, далека індивідуалізму й власності, упокорюється зі своєю долею (“Я його не примушую”) і мріє лише про волю, гордо говорячи: “Я сама піду: я не раба його, і я князівна, князівська дочка! ” Традиційну ситуацію романтичної поеми – “втеча” інтелектуального героя в далеке йому “простої” суспільство – Лермонтов перевертає: нецивілізована
Повернута на рідний грунт, Б. приноситься в жертву кривавому закону горців і ображеному почуттю честі Казбича.
Отже, і повернення “додому”, у звичний уклад, для Б. настільки ж трагично, як і життя поза його.