Легко уявити, що відчувала Герда, коли бачила, як її ровесниця, маленька розбійниця, лоскоче по шиї північного оленя гострим ножем. Дівчинку любили птахи і звірі. Люди відповідали їй любов’ю.
Герду завжди вирізняли доброта і милосердя, жалість, співчуття до інших. Герда зростала серед квітів у маленькому будинку. У неї був друг Кай, якого вона вважала за рідного брата. І коли Кая викрала жорстока Снігова Королева і забрала з собою в Льодову Лапландію, Герда, не замислюючись, поспішила на допомогу. Вона зібралася в небезпечну дорогу, щоб розшукати
Саме ці людськії якості Герди оцінили бабуся, що знала чари, та король і королева, які одягали дівчинку в оксамити й шовки. Вони дали їй і чобітки, і муфточку, і чудову сукню, і карету з золота: Але волею долі у цій чудовій кареті вона потрапляє до рук розбійників.
Маленька розбійниця забирає Герду до себе. Ось тут Герда і побачила жорстокі жарти розбійниці, яка знущалася з оленя і, голубів. Вони одразу відчули, щоі гостя не схожа на хазяйку, їх мучительку. Саме голуби розповіли про те, куди Снігова Королева повезла
Вона відпускає дівчинку, дає їй у супутники північного оленя, повертає її чобітки. Замість муфточки, яка так сподобалася їй, розбійниця дає Герді материні рукавиці, а ще хліб і шинку. Герда благополучно досягає володінь Снігової Королеви. Вона зворушливо прощається з оленем. По його щоках течуть великі блискучі сльози.
Такі ж гарячі сльози бризнули з очей Герди, коли вона зупинилася біля непорушного і холодного Кая, що сидів у крижаній залі. Вони пронизали його до самісінького серця і розтопили крижану скалку чарівного дзеркала. Коли Кай заридав, скалка дзеркала витекла з його ока.
Любов Герди допомогла хлопчику знайти сили, щоб подолати чари Снігової Королеви.
Історія, яку розповів Андерсен, вчить, що людині у найтяжчих життєвих випробуваннях вийти переможцем допомагають любов, співчуття, людяність, безкорисливість – вічні людські якості.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)