ГЕНРІ ЛОНГФЕЛЛО
(1807-1882)
Генрі Уодсуорт Лонгфелло, американський поет, народився у 1807 р. в Портленді. Його предки прибули до Америки в 1620 р. серед перших європейців на легендарному пароплаві “Мей Флауер” (“Травнева квітка”). Генрі Лонгфелло вчився в найкращих коледжах Америки і вдосконалював свою освіту, подорожуючи Європою.
Після повернення на батьківщину три-валий час працював професором Гарвардського університету, одного з найпрестижніших у країні.
Генрі почав писати вірші в тринадцять років. Загалом вони були гарними,
Лонгфелло ознайомив співвітчизників з кращими взірцями поезії різних країн. Він видав 31 том перекладної поезії. Двадцятий том було присвячено народам тодішньої Російської імперії.
Поетична Україна в них була представлена думою “Втеча трьох братів з Азова”, народною піснею про смерть полковника М. Пушкаря та піснею – романсом “їхав козак за Дунай”.
Деякі
Гайавата жив у XIV ст. і був вождем одного з племен північноамериканських аборигенів – індіанців. Він доклав чимало зусиль, аби утворити Союз (Велику Лігу) ірокезьких племен, укласти “вічний мир” між народами, припинивши братовбивчі війни, які до того весь час точилися між різними індіанськими племенами.
У пам’яті та в міфах індіанців Гайавата залишився народним героєм і пророком. Міфам, що переповідалися з уст в уста, Лонгфелло надав віршованої форми і об’єднав у “Пісню про Гайавату”.
Українською мовою “Пісню про Гайавату” переклав на початку нашого століття відомий поет Олександр Олесь. До творчості Лонгфелло звертався і Панас Мирний. Так, в альманасі “На вічну пам’ять Котляревському” (1904) було Haдруковано “Декілька пісень про Гайавату” (уривки з поеми) у його перекладі, здійсненому, напевно, з російського варіанту, що належав Івану Буніну, “Вірші про рабство” перекладав на засланні Павло Грабовський.
За ритмікою і текстуально дуже близький до того, що написав Лонгфелло, переклад К. Шмиговського.