Галина Посвятовська Поезії Перекладач: Анатолій Глущак
Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Я вважаю що вірші писати не просто
Подивіться-бо як часто Це не під силу тим Кому повинно б удаватися
Але також вважаю Що анітрішечки не легше Випити отруту Здолати недосяжну вершину гір
Перепливти Ла-Манш Та раз по раз й це комусь вдається Отож і я насмілюся ще раз
Якби мені стільки життів Скільки в гірлянді вуличного продавця Є кольорових
Щедро марнотратною І відпустила їх у небо Нехай би там браталися З вітрами з хмарами З крилами птахів
Собі залишила б одне життя Зелене ніби листя Як лугова трава
Як твої очі зблизька Та підійди Я обійму тебе цнотливо Як землю втихомирена вода
Та підійди Торкнуся брів твоїх Росою вранішньою Та підійди
Ввілюся у вуста твої Водою джерела найглибшого Теплим дощем
Впаду На шибку посмішки твоєї І залишуся аби висхнути За решту сонцедайних днів Усміхнений кажу Згаси лампу посмішки
Над заплющеними очима Тільки в темряві Стрічаємося безіменні Тільки в темряві
Ми
Підбиті червінню – палають. До тебе Крізь час А часом зовсім близько
Що доторкаюся Не знаю Де закінчується пам’ять
А де початок дійсності Годинник мого тіла Зупиняється Уперто повертає До хвилин
Уже загуслих Всередині дерев У мені
Час не захолоне Струмує Разом із кров’ю