Фірс – центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад”

Образ Ф., старого вірного слуги Гаєвих, містить у собі індивідуально-психологічне та історико-символічне значення. Його “літературна родовід” (Савельіч в “Капітанської дочці” А. С. Пушкіна; Захар в “Обломова” І. А. Гончарова; Марей в “Мужики Марее” Ф. М. Достоєвського) дозволяє виділити образ Ф. у певний історико – культурний феномен. Старовинна лівреї і білі рукавички Ф. – така ж пам’ять про минуле, як і кімната, яка “до цих пір називається дитячою”, столітній “вельмишановний шафа”, родове маєток з будинком

і вишневим садом.

Сам Ф. – в буквальному сенсі слова – “ходяча” пам’ять старовинного садибного побуту і звичаю. Його радість “Бариня приїхала!” – Це радість пізнавання минулого: “І пан колись їздив у Париж…” Він пам’ятає, як і коли треба подавати каву до вітальні, знає, коли пані підкласти подушечку під ноги. Він не забув, який одяг належить “на виїзд”, і “навчально” нарікає Гаеву: “Знову не ті брючки наділи”.

Коли вечоріє, він не забуває принести панові пальто, суворо вимовляючи йому: “Прошу, пане, надіти, а то сиро”. Старіючі Гаєв і Раневська для нього до

цих пір “панські діти”, про які треба дбати, яких треба оберігати. І Ф., як добрий “дух садиби”, як сімейний “домової”, не перестає це робити і, навіть заболевая, тягне цей віз: “Без мене тут хто подасть, хто розпорядиться? Один на весь будинок “.

До бурмотання Ф. всі звикли, і вже ніхто не намагається в нього вслухатися і розібрати його смисли. У широкій часовій перспективі дії це бурмоче саме минуле, нагадуючи, що воно жило, ще триває, ще триває. “Звук розірваної струни” – цей не то “подих”, чи то “вздрог історії” (Д. Стрелера) – почули всі, але тільки Ф. бормотнул пророчо: “Перед нещастям той же було…” У бурмотіння вмираючого Ф. (“Життя-то пройшла, наче й не жив…”) чується ще “щось, чого зрозуміти не можна…”.

Перед від’їздом всі про Ф. тривожилися, турбувалися, згадували, нагадували, чотири рази справлялися, відправлений чи він у лікарню, – і забули в наглухо забитому домі, де до весни нікого не буде. На тлі забутого Ф. гірко-іронічно звучать радісні вигуки “Прощай, старе життя!” і “Здрастуй, нове життя!”.

Чомусь пригадуються слова Ф. про радість “перед волею”: “І пам’ятаю, всі раді, а чому раді, і самі не знають”. Минуле – відрізано. Старезний, хворий, але ще живий Ф. – “дух історії”, “патріарх дому”, “рідний Фірс” – на вмирати на самоті. Слова “Фірса забули” стали мовної метафорою, проникли в побут, будучи узагальненням чисто російської “ненавмисної безладдя”, результати якої сумні, якщо не катастрофічні.

Перший виконавець ролі Ф. – А. Р. Артем (1904). Серед інших виконавців Н. П. Хмельов (1934), Ю. В. Толубеєв (1978), І. В. Ільїнський (1982).

(2 votes, average: 4.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Центральний персонаж комедії А. Н. Островського “Ліс” Провінційний актор, комік Щасливців “парний” персонаж до трагіка Несчастливцеву, як Санчо Панса – до Дон Кихоту. Життєвий практицизм, здоровий глузд, тверезе-іронічне й проникливе сприйняття дійсності...

Центральний персонаж героїчної комедії “Сирано де Бержерак” У французькій драматичній літературі, до появи на рубежі XIX і XX вв. “нової драми”, історики театру нерідко відзначають три імена, що дають подання про еволюції...

Центральний персонаж драми А. П. Чехова “Три сестри” Барон Тузенбах німець, щообрусів, народжений у Петербурзі, “холодна й дозвільному”, – сама щаслива людина в п’єсі. Він гостро почуває “рубежность”, “переломність” теперішнього часу й всією...

Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і...

Центральний персонаж комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Якщо шукати в характерах п’єси классицистические, а через них і античні прообрази, то Скалозуб відповідає “хвалькуватий воїн”, популярна маска римських комедій, втілена в знаменитому “вежі...

Астров – центральний персонаж “сцен із сільського життя” А. П. Чехова “Дядя Ваня” Образ А. відзначений у п’єсі особливим авторським ставленням, пов’язаних з професією героя: лікар в творах Чехова завжди виділений в особливу “касту”, до якої належав і...

Центральний персонаж пьесшекспира: історичної хроніки “Генріх IV” і комедії “Виндзорские насмішниці” Один із самих популярних комічних персонажів Шекспіра. В образі свого героя драматург “сполучив” двох реальних історичних персон. Це сер Джон Олдкасл, лорд Кобем, що примкнув,...

Що таке “підводний плин” у п’єсах А. П. Чехова? (на прикладі комедії Вишневий сад) У житті люди часто говорять не те, що думають. У теорії літератури цей неявний, потаєний зміст, що не збігається із прямим значенням фрази, називається “підтекстом”....

Чанг – центральний персонаж оповідання І. А. Буніна “Сни Чанга” Чанг – центральний персонаж оповідання І. А. Буніна “Сни Чанга” (1916), пес, щеням куплений у першого господаря-китайця другим, і головним, господарем – капітаном. Дійсність інтерпретується...

Центральний персонаж трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пимон герой однієї сцени, п’ятої картини трагедії. Роль П. відносно невелика. Однак функція цього персонажа в розвитку сюжету, у зчепленнях ідей, образів – важлива й...

Вишневий сад як символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) У 1903 році Антон Павлович Чехов написав останню свою п’єсу, якій дав напрочуд точну ласкаву назву “Вишневий сад”. Почуєш це словосполучення – і відразу захочеться...

Центральний персонаж трагедії Ф. Шиллера “Розбійники” Франц Моор заздрить своєму старшому братові Карлові: той чарівний і гарний, до молодшого ж брата Природа виявилася немилостива (“збанкрутувала перед моїм народженням”). Ф. М. бажає...

Центральний персонаж роману “Сатирикон” Трималхион являє собою тип богача-вольноотпущенника, з усіма особливостями цього роду людей, з погляду утвореного й тонкого аристократа. Погана схоронність добутку (від якого дійшла до нас...

Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” (1825), монах-літописець Чудова монастиря, “старець лагідний і смиренний”, під керівництвом якого складається молодий чернець Григорій...

Гектор – центральний персонаж поеми Гомера “Іліада” Син царя Трої Пріама, батька п’ятдесяти синів і п’ятдесяти дочок. Чоловік Андромахи, дочки Гетіона, царя Фів, вбитого Ахіллеса. У “Іліаді” Г. супроводжують епітети “великий”, “блискучий”,...

Звук струни, що лопнула (“Вишневий сад” А. П. Чехова) Свою п’єсу ” Вишневий сад ” сам А. П. Чехов називав комедією. Але п’єса-то сумна!.. Так у чому ж справа? Як відомо із самого початку,...

Центральний персонаж роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Син короля-звіздаря, жорстокий прокуратор Іудеї вершник Понтій Пілат На прізвисько Золотий Спис з’являється на початку 2-й глави “у білому плащі із кривавою підбивкою, що шаркає...

Центральний персонаж повести М. А. Булгакова “Собаче серце” Професор Преображенський хірург, світило світового значення. Його літературними побратимами є Базарів, Лопухів, Кірсанов. Так само як вони, професор Преображенський – прихильник філософії розумного егоїзму, раціоналіст,...

Центральний персонаж роману Толстого “Ганна Каренина” Прототипами для створення образа Каренина Толстому служили його гарний знайомий “розважливий” С. М. Сухотин, що пережив подібну сімейну драму, і свояк письменника А. М. Кузминский....

Тарелкін – центральний персонаж драми А. В. Сухово-Кобиліна “Дело” В ієрархії “Дела” Канді Касторовіч Т. належить до категорії “Сили”. Колезький радник, наближене особа Варравіна – правителя справ всього відомства, Т. – важливий персонаж в...

П’єса А. П. Чехова “Вишневий сад” – комедія або трагедія? А. П. Чехов назвав своє произведение “Вишневий сад” комедією. Ми ж, прочитавши п’єсу, віднесемо її скоріше до жанру трагедії, чим комедії. Нам кажутся трагічними образи...

Зосима – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови Це згадка вказує на близькість двох образів, що відбили прагнення Достоєвського відобразити фігуру сучасного подвижника і вчителя-християнина (раніше ця задача вирішувалася при створенні образу Тихона...

Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Біси” Основним, хоча й не єдиним, реальним прототипом С. Т. Верховенского з’явився відомий російський ліберальний історик-західник, друг А. И. Герцена Тимофій Миколайович Грановский (1813-1855). Джерелом відомостей...

Центральний персонаж давньоіндійської епопеї “Рамаяна” У царя Дашаратхи довгий час не був спадкоємця; після багатьох жертвоприносин чоловік і жінка пануючи – Кауша-лья, Кайкейи й Сумитра народили йому чотирьох синів: Раму,...

Ідейний зміст п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній добуток А. П. Чехова. Вона була поставлена на сцені Художнього театру у 1904 році. Наступає XX століття, і Росія стає...

Макар Долгорукий – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Підліток” Макар Долгорукий – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Підліток” (1875), юридичний батько Аркадія Долгорукого (Підлітка), колишній кріпак Вер-сшова. П’ятдесяти років одружився на вісімнадцятирічній дворової...

Вронський – центральний персонаж роману Л. М. Толстого “Анна Кареніна” До роману Толстого прізвище В. зустрічається в начерку А. С. Пушкіна “На розі маленькій площі”, що послужив авторові одним з джерел задуму твору. Обставини життя,...

Центральний персонаж драми Сухово-Кобылина “Справа” Тарелкин уособлення “нової” Росії, нової моралі, вираження нігілістичного світогляду. Тарелкин людина, здатний на всі (“з мертвого зняв би шкіру”), готовий на будь-який злочин, але фатально...

Центральний персонаж роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Прототипом цього образа став нащадок родовитого дворянського сімейства, чиновник і поміщик Василь Степанович Перфильев, стародавній друг Толстого. Письменник був причетний до його долі, мав ясне...

Звук струни, що лопнула ( “Вишневий з пекло” А. П. Чехова) Свою п’єсу “Вишневий сад” сам А. П. Чехов називав комедією. Але адже п’єса-те смутна!.. Так у чому ж справа? Як відомо із самого початку, маєток...