Хто з нас із дитинства не захоплювався численними скоромовками й навіть не намагався вигадати свої? Так, це дуже захопливо й весело, намагатися взяти владу над своїм язиком, аби здивувати приятелів вправністю володіння найскладнішими сполученнями слів. Адже вони такі смішні й цікаві. Давайте хоч на якийсь час повернемось у казковий світ дитинства та спробуємо швидко-швидко промовити такі народні скоромовки:
Бабин біб розцвів у дощ – Буде бабі біб у борщ.
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
Боронила борона по боронованому
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука –
Буде букові наука.
Бурі бобри брід перебрели, Забули бобри забрати торби.
В домі Дими дим. Ой ходім туди, ходім. Рятувати Димин дім.
В сіренької горлички туркотливе горлечко.
Водовоз віз воду з водопроводу.
Ворона проворонила вороненя.
Всім подобається це куце цуценя.
Дзижчить над житом жвавий жук, Бо
Жовтий жук купив жилет, Джемпер, джинси та жакет.
Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
Тільки став він на колоду, бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.
Та знов – бовть у воду.
Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.
Їла Марина малину.
Кіт котові каже:
“Коте, до комори кадуб вкотили.
В кадуб вкинеш капустину,
Кілька китичок калини”.
Коваль кулю кував, кував і перековував.
Ковпак на ковпаку, під ковпаком – ковпак.
Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то втік горобець.
Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
Лежить п’ять п’ятаків. На кожному п’ятаку Ще по п’ятаку.
Лізе кусіня з-за сусіка, зуби зазубрила, очі заочила.
Мусію, Мусію. Муку сію, Печу паляниці, Кладу на полиці. Мусій, муку сій,
Печи паляниці, Клади на полиці.
Летів горобець через безверхий хлівець.
Ніс четверик гороху, без червотоку,
Без червоточини, без почервоточини.
На возі коза, під возом лоза.
На полиці в коробиці Півкороваю і паляниця.
На річці Лука спіймав рака в рукави.
На кому шапка найковпакуватіша.
Невеличка перепеличка під полукіпком розтдпадьомкалась.
Ніс Пилип плуг через поріг.
Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче.
Пилип посіяв просо, Просо поспіло, Пташки прилетіли, Просо поїли.
Побіля Прокопа паляниці пекла.
Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.
Пік біля кіп картоплю Прокіп. Прийшов Прокіп, налляв окріп. Іде Гаврило – ще не зварилось, Прийшов Денис – налляв сім мис. Прийшов Тарас – з’їв все враз.
Побачив вовк козу, Забув про грозу.
Руки заручила, ноги заножила.
Семен сіно віз – не довіз: Лишив сани – узяв віз.
Семен сказав синам “Скосіть сіно”. Сини скосили сіно. Старий Семен сказав синам “Спасибі”.
Серед корчів корч найкорчакуватіший.
Сидів горобець на сосні,
Заснув – і упав уві сні.
Якби не упав уві сні.
Сидів би він ще на сосні.
Сидить Прокоп – кипить окроп,
Пішов Прокоп – кипить окроп.
Як при Прокопові кипів окроп,
Так і без Прокопа кипить окроп
Синку, принеси синьку. Принеси синьку, Васильку.
Став на горіх – упав на поріг.
Стоїть піп на копі, Копа під попом, Піп під ковпаком.
Стриб-стриб-стриб – підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.
Ти, малий, скажи малому Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив’яже.
Туман в траві стеріг отару, Не дасть отару на поталу.
У Кіндрата куртка короткувата.
Улас у нас, Панас у вас.
У нас надворі погода розмокропогодилася.
У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
У сіни Мусій сіно носив.
У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
Хитру сороку спіймати морока, А на сорок сорок – сорок морок.
Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюше-нятами.
Через грядку гріб тхір ямку.
Чорний баран, рябе ярча.
Через грядку гріб тхір ямку.
Черепашці з черепашенятами Важко змагатися із жабенятами.
Шишки на сосні, шашки на столі.
Як при страхові не перестрашені, Так при перестрахові не приперестрашені.
Я принесу рядно, а ти занеси рядно.
У бобра добра багато.
Дрова рубали два дроворуби.
Біжать стежини поміж ожини.
Не турбуйте курку – клює курка крупку.
На узліссі довелося наполохать Лесі лося. Лось – у ліс, а з лісу – лис.
На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)