У сиву давнину ще не винайшли папір, а укладати угоди вже було треба. Тоді вожді ворогуючих племен зустрічалися між собою, домовлялися про мир і, замість підписів у тексті угоди, казали один одному: “Чесне слово” або якісь подібні слова. Така угода вважалася священною, а її порушник – справжнім злочинцем, якого обов’язково скарають могутні боги.
Наші сучасники перенесли всі свої слова на папір. Те ж саме сталося і з “чесним словом”. Сказати сьогодні “чесне слово” або “слово честі” – виходить, нічого не сказати.
А
Був у моєму житті такий випадок. Я дав своєму товаришеві чесне слово, що буду о п’ятій годині біля клубу, де мав відбутися самодіяльний концерт. Як на гріх, саме тоді, коли я збирався йти, зателефонував мій тато і запросив мене до цирку: він уже й квиток купив.
Звичайно, мені цікавіше було піти до цирку, що я і зробив. Вистава була дуже видовищною, і я швидко забув про свого товариша і про самодіяльний концерт. Коли ж, сповнені свіжих вражень, ми повернулися додому, до мене звернулася моя матуся: “Як справи, циркачу? А от твій товариш чекав тебе три години
Протягом тижня я відвідував хворого товариша, але він так і не зміг до кінця простити мені мою нечесність.
Зрада не буває великою або маленькою, бо ж вона зрада. Не додержавши раз свого слова, людина стає на хитку дорогу. Усе життя її може пройти в безперервній зраді себе й інших людей.
Аби уникнути цього, я пораджу вам одне: намагайтеся виконувати обіцяння, чого б вам це не коштувало. “Мовивши слово, будь паном його”, – каже народна мудрість.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)