Чому в ліриці Лермонтова таке велике місце посідає тема самотності
І. “Поет іншої епохи”. (Зміна становища поета в суспільстві з часів Пушкіна. Розрив з аудиторією. Історична обстановка: реакція 30-х років XІX століття (епоха Миколи І). Неможливість активної дії в цей період. Поезія Лермонтова – віддзеркалення настрою часу.)
ІІ. Тема самотності – характерна тема для лірики Лермонтова. (Установка на протиставлення ліричного “я” поета і світу. (“Нет, я не Байрон… “, “Наполеон”). Почуття самотності пов’язане з
Туга за минулим. (“Дума”, “Печально я гляжу на наше поколенье… “). Головний мотив самотності розкривається як внутрішня боротьба (“Жизнь скучна, когда боренья нет… “, “Мне нужно действовать”, “Парус”).
ІІІ. Пошук шляху виходу з самотності. (Вихід – у єднанні з природою (пейзажна лірика: “Когда волнуется желтеющая нива… “, “Тучи”, “Утес”, “На севере диком… “). Звертання до Бога (“Молитва”).
Пошук “душі рідної” (інтимна лірика,
ІV. Висновок. (Лермонтов був самотній на своїй Батьківщині. Неприйняття сучасного йому світу – його життєва позиція.)