Ми знаємо, що у казках Добро перемагає Зло. Але це Зло у казці ще треба розпізнати, бо зовні воно може бути дуже гарним, привабливим, здаватися навіть неперевершеним у своїй досконалості.
Так само чудова Снігова королева – блискуче-біла, вродлива, сильна, розумна. Поруч з нею Каєві хочеться хвалитися своїми знаннями, нічого не боятися. Кай забуває бабусю, свою подругу Герду, їхні улюблені троянди. Нащо вони йому – в них стільки дрібних вад та недоліків: бабуся вже стара і ходить з клюкою, Герда бідно одягнена, у троянди – криве стебло…
Вони такі досконалі у своїй красі!
Але такі зміни з Каєм сталися тільки тому, що йому в око й в серце потрапив сколок від дзеркала, яке зробив злий троль. Очі стали бачити лише недобре, а серце стало холодним, байдужим, злим. Кай ледве не помер, коли його поцілувала Снігова королева.
Це значить, що в ньому ледве не вмерла людина.
Зло може ховатися і під маскою звичайного егоїзму. Пам’ятаєте цю ласкаву бабусю, яка тільки заради особистої розваги залишила дівчинку у себе, намагалася стерти пам’ять про Кая?
А маленька Герда,
Саме ця сила вірності та кохання розтопить жорстокість, що вже потрапила до
Серця Маленької Розбійниці, та страшний лід самозакоханості отруєного дзеркальними сколками Кая.
Ми знову віддаємо перевагу Добру, тобто справжній духовній красі людини.