ЧиМожна затверджувати, що в класичній літературі є всі відповіді на сьогоднішні питання? Реальне життя завжди різноманітніше й складніше будь-яких подань про неї. Але адже настільки ж вірно й те, що кожне знову при покоління, щоходить, читає класикові й знаходить близьке собі й своєму часу, а часом і просто дивується її сучасності. Іван Олексійович Бунін є одним із самих видних росіян письменників двадцятого століття.
У нього замечательно виходили як вірші, так і проза, як короткі оповідання, так і романи.
Мені подобаються оповідання
И в кожнім расрозповіді любов руйнує рівномірний хід життя, взламивает неї. Герої оповідань попадають у ситуацію, коли любов – от вона, є. І що з нею робити?
Любов у Буніна не переходить у сімейне русло, не дозволяється щасливим шлюбом. Бунін позбавляє своїх героїв вічного щастя, тому що до нього звикають, а звичка приводить
Дружина змінила, син – марнотрат і негідник, сама сім’я оказалась “самою звичайною вульгарною історією”.
Однак, незважаючи на короткочасність, любов однаково остается вічної: вона вічна в пам’яті героя саме тому, що скороминущо в житті. Мені здається, воєнний час загострює почуття, винуждает дорожити кожною мінутою. Оповідання “Солнечний удар”, “Чистий понеділок”, “Натали” – всі вони відмінно підходять під опис трагичной любовної истории із сумним кінцем, але в кожному з них Бунін відкриває новий аспект, новий погляд на любов.
У звичайному нормальному житті любов сприймається як належне, а більша любов викликає страх, бурю негативних емоцій, прирівнюваних до війни! Який вихід? “Усяка любов велике щастя, навіть якщо вона не розділена”, – девіз творчості Буніна, що цінує лише природну, чисту любов, високе человечесяке почуття, відкидаючи надумані помилкові враження.
Іван Олексійович також у своїх оповіданнях нерозривале зв’язує любов зі смертю, з’єднує прекрасне й жахливе. Але це – не надумана композиція, автор у такий спосіб намагається показати читачам кожного візраста, століття, покоління, як близько граничить любов зі смертю, наскільки близько друг від друга дві крайності