Ілля Муромець – перший давньоруський богатир, подвиги якого захоплюють уяву. Пам’ятаю його на знаменитій картині Васнецова “Богатирська застава”. Ось він, на могутньому коні, який аж присідає під важкою постаттю лицаря – оборонця. На голові його – шолом, сам він у лицарських обладунках.
Поруч із ним його друзі, теж лицарі – Добриня Микитич та Альоша Попович. Зрозуміло, що за їхніми спинами – вся рідна земля, весь християнський світ.
Ілля народився в селі Карачарові, звідти пішов служити до князя Володимира. Билина
Іще навіть не доїхавши до Києва, не ставши на службу до князя, дорогою зустрічається Ілля зі страшним розбійником, смертельного голосу та свисту якого не можуть витримати ні людина, ні звір. Великі дуби та малі трави – і ті хиляться від його посвисту. Ате на те Ілля й руський богатир, сама мати-земля дарує йому свою силу. Тому Ілля зміг полонити Солов’я та привезти його до Києва.
Цікаво, що коли князь Володимир із дружиною не повірили Іллі, який страшний Соловей-розбійник,
Ілля мав “стояти” на заставі, берегти кордони Русі. Коли перед заставою з’явився син Іллі, Сокольник, проти нього по черзі виступають усі лицарі – Альоша, Добриня, Ілля. Сокольник став ворогом, він загрожує Руській державі й церкві, погрожуючи: “Київ-град у полон візьму.
Божі церкви вогнем спалю”. Він хоче полонити самого князя Володимира, одружитися з княгинею. Ілля не хоче вбивати сина, тому, псремігши його, “братається” із ним. Та Сокольник порушує побратимство, підступно нападає на сонного батька.
Цього разу на Сокольника чекає смерть як наслідок зради побратимства і рідної землі.
Саме Ілля Муромець є дія нас прикладом мужності й непохитності у любові до рідної землі. Його рука не схиблює навіть тоді, коли зрадником є його власний син. Ось таким має бути захисник рідної Вітчизни – сильним, сміливим, непохитним духом і вірою.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)