На усіх своїх портретах видатний французький поет Шарль Бодлер виглядає справжнім лицарем печального образу. Його зовнішності повністю відповідає і характер його творчості. Він заслужено вважається засновником французького поетичного символізму і духовним наставником декадансу європейської літератури кінця XIX століття.
Декаданс, як літературний напрямок, виник у кінці XIX – на початку XX століття. У перекладі з французької декаданс позначає “занепад”. Це слово досить яскраво характеризує творчість письменників і поетів, які
Література декадансу відзначалася настроями індивідуалізму, містики, приреченості, обстоюванням мистецтва лише для мистецтва, безнадії та відчуженості від життя суспільства, символізмом образів і явищ. Шарль Бодлер стояв у витоках цього символізму і став його засновником у французькій поезії. У цього видатного поета було особисте бачення оточуючого світу, яке відрізнялося від традиційних поглядів типових представників суспільства
Наприклад, у поезії “Гімн красі” Бодлер висвітлює ліричного героя і зображує його на у тісному сплетінні ідеальної духовної краси і краси зла. Досить характерними для творчості поета є такі слова, які дуже виразно звучать у перекладі Д. Павличка:
“Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні – В твоєму погляді – покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні;
Захмелюєш серця, подібно до вина.
Бодлер, як поет-символіст, у багатьох своїх творах розмірковує про місце митця у оточуючому світі і суспільстві. Він вдало порівнює поета з альбатросом та використовує багато символів, які передають надзвичайну силу почуттів та незвичайні погляди Бодлера. Гордого і красивого птаха, головного у цій яскравій і найбільш характерній поезії, схопили моряки та поставили на дошки палуби. Альбатрос вільно почував себе у безодні неба, але на палубі він був безпомічний і незграбний.
Він почував себе безпорадним, бо майже не міг ходити по землі. А от для жорстокосердих моряків незграбний птах був звичайною розвагою. Вини потішалися над птахом, копіювали його і від цього їм було дуже весело. А ось Бодлер зумів побачити у цій картині багато сумного:
“Поет, як альбатрос – володар гроз та грому, Глузує з блискавиць, жадає висоти, Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти”.
Впродовж своєї творчої діяльності Шарль Бодлер писав і доповнював новими поезіями одну єдину книгу свого життя – збірку поезій під назвою “Квіти зла”. Перший раз вона була надрукована у 1857 році. У цій збірці поет виразив свою думку про оточуючий світ, показав, що, на його думку, світом керує зло, і головне завдання справжнього поета – усе життя боротися з цим злом. З другого боку, Бодлер бачить зло як специфічну форму або іншу сторону добра.
Саме ця суперечливість полягає в основі поетичної творчості цього видатного французького поета.
По своєму трактує Бодлер і тему кохання. Для нього це почуття – лише один із засобів боротьби з нудьгою, воно приховує в собі гріх і смерть, і воно завжди трагічне. Та про що б не писав у своїх творах поет, він завжди залишався вірним символізму:
“Природа – храм живий, де символів ліси Спостерігають нас і наші всі маршрути; Ми в ньому ходимо, й не раз вдається чути
Підмурків та колон неясні голоси”.
З часом слідами видатного французького поета Шарля Бодлера пішли не менш талановиті поети, серед яких такі відомі сьогодні митці поетичного слова, як А. Рембо, П. Верлен, О. Вайльд, Д. Россеті та багато інших. Для усіх них Бодлер став королем поетів, справжнім Богом і духовним наставником, а його творчість й досі хвилює читачів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)