Народився в селі Горохове Орловської губернії в сім’ї чиновника. Предки його походили з духовного стану. Дитячі роки пройшли в маєток родичів, потім у місті Орлей на хуторі, де батько послевихода у відставку займався сільським господарством. Учився в Орловській гімназії, закінчити яку не вдався: шістнадцятирічний юнак втратив батька, а майно сім’ї загинуло при пожежі.
Довелося надійти на службу в Орловську карну палату суду.
Пізніше Лєсков був переведений у Київ чиновником казенної палати Там йому захищав дядько, брат матері,
У січні 1861 року Лєсков поселяється в Петербурзі з бажанням присвятити себе літературної й журналістської діяльності. Він почав друкуватися в журналі “Вітчизняні записки”. В оповіданнях “Погасла справа” (1862), “Розбійник” (1862), у повістях “Житіє однієї баби” (1863), “Леді Макбет Мценского повіту” (1865) з величезним співчуттям
Поїздка закінчилася відвідуванням Парижа. Навесні 1863 року Лєсков повернувся в Росію. Творчість Лєскова багатогранно й неоднозначно: релігійно-фило-софские шукання сполучаються з іронією й фольклорною словотворчістю.
Умер Лєсков Всанкт-Петербурге.